Ювілей і трішки книги)❤️

ГІП-ГІП УРА!

Так, ну що? Вас вже 50 і я хочу щиро привітати всіх, хто вирішив приєднатися до моїх персонажів і їх незвичайний пригод!

`І поки Леон з Робертом, з "пожежі в маєтку Стоунів", відкривають пляшку вина у вашу честь, Джейсон і Евелін, з історії "Semper Fi", хочуть дізнатися вашу думку на рахунок продовження їх історії)` Чи хотіли б ви поринути в сучасний службовий роман між двома ворогами?

Після завершення Пожежі в маєтку Стоунів, я займуся продовженням однієї із світів, але що це за світ - вирішувати вам)

Яка коротка історія вразила вас найбільше?)

Всім ще раз дякую за підписку і як завжди - обнімашки!❤️

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ірина Скрипник

01.04.2024, 14:18:46

маєток стоунів

Ксенія Фетіш

01.04.2024, 17:27:54

Ірина Скрипник, О, так, зараз це моє улюблене творіння))

Ксенія Фетіш

відслідковують

Інші блоги

Кайла Броді-Тернер

Talis est Obsessio: Князь Безодні у небезпеці✨

Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels Глухим звуком метал вдарився об землю. А тоді демониця перемістила їх із Асмодеєм, лишивши Ізуель саму.

Кайла Броді-Тернер

Talis est Obsessio: виховна робота✨

Вітаю, друзі! Новий розділ уже на сайті! За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels – Хтось прийшов? – спитав Тай. – Так, розгнівана Емерод! – вдаривши двері ще дужче,

Вадим Сухобрус

Рухаємося далі!

Невелике повідомлення всім тим, хто читав першу книгу циклу Фейрія, яку днями було успішно завершено, і, сподіваюся, почав знайомитися з другою. Вона буде опублікована в досить стислий термін — до 15 липня. Візуалізації,

Карина Фокс

Якщо ще не читали - "Фатальна ПІдмІна"

Запрошую вас до завершеної книги «ФАТАЛЬНА ПІДМІНА» — історії, яка захоплює з перших сторінок і не відпускає до самого фіналу. Це роман, який можна проковтнути за кілька годин або розтягнути на декілька вечорів,

Анастасія Котляр

Чому ми пишемо, навіть коли нас ніхто не читає?

Можливо, тому що письмо ніколи не було лише способом спілкування. Воно завжди було способом існування. Людина пише не тоді, коли їй є що сказати світу, вона пише тоді, коли світ всередині неї стає занадто гучним, щоб мовчати.