Без ілюзій. Він зважився?

– То що скажеш, Вероніко? Як тобі живеться без мене? Не сумуєш? – сканує мене своїми неймовірними голубими очиськами.

– Та наче ні, – навіщось гордовито обманюю. Що за напасть. Не хочу йому зізнатися. Надто жорстко він повівся зі мною. І зараз не кращий. Але серце нестримно щемить. Знову між нами протистояння. Безглузде, зайве, нікому непотрібне. Але ж хіба можна просто так уступити? Відчуваю, що мої слова його зачепили. А що він думав? Що я знову благатиму його, як тоді? Оце вже дзуськи! Знаю, що роблю страшну помилку. Але вимолювати у нього прихильність не буду. А вже за мить набатом лунають його дикі слова, наче вирок...

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Болеслав Боні
02.04.2024, 10:45:43

Владний, харизматичний, затребуваний. Примчав! А вона не ведеться. Облом.

Марса Чаунік
03.04.2024, 11:24:45

Болеслав Боні, так буває:))) Ображена жінка не завжди киця:)))

avatar
Яніна Бех
30.03.2024, 19:14:28

Ну звісно ж. Протистояння так протистояння. І куди це їх заведе?)

Марса Чаунік
01.04.2024, 23:31:23

Яніна Бех, Уже завело:)))

Інші блоги
«тіні Цітаделі» - новий розділ аудіокниги
Коли Лорд Вампір тримає в підземеллі важливого полоненого... ...а ти заходиш, обіймаєш його з вигуком: «Яка підступність! Дякую, що покарав винних!» І змушуєш його мовчки кипіти від люті, поки ти повністю ламаєш
Полювання, від якого не сховатися
Спочатку це виглядало як звичайне вбивство. Три злодії, порожній будинок, ніж у грудях дівчини в білій сукні. Але тіло почало старіти на очах. Кімната розсипалася в пил. А те, що вийшло з дзеркала, запам’ятало
Відгук на книгу Світлани Фої — Відьомське дзеркало
Відгук на книгу Світлани Фої — «Відьомське дзеркало» (написано в рамках марафону Тетяни Гіщак) Якщо ви шукаєте історію, де філігранно сплелися містика, жахи та романтична комедія — вам сюди! Все починається
Що не так з мою новою книгою.
Сподіваюсь, що з моєю книгою все добре і сюжет вам насправді подобається. Бо, якщо чесно, зовсім не хочеться завершувати цей цикл якоюсь не такою історією. Все-таки до цього стільки героїв старалися прожити цікаві історії,
Він заявив, що жінки самі не знають, чого хочуть
– Я не ваша дружина, принце Найтран! – видихнула я, насилу витримуючи його погляд. – І навіть не ваша наложниця, щоб ви так зі мною поводилися! – Тільки не вдавай, що тобі не сподобалося, – самовдоволено простягнув
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше