всім привіт!
в нас (Харків) останні дні доволі гучно й темно, але світло всередені людей не гасне.
але ще більше запалало моє натхнення - навіть виклала нову писанину й нарешті з'явився час на читання)
Тримайтеся і бережіть себе. На Сумщині у прикордонні зараз теж із цим проблеми: то є світло, то прилетів КАБ - і вже немає. Та якщо відсутність електроенергії допомагає створювати такі щирі і щемкі вірші, як ваші - то є в ній і своя користь) Прорвемося!
Тримайтеся, харків'яни. Вся Україна з вами.
Сподіваюсь, особисто ви і ваша родина у безпеці.
Ще під час минулорічного блекауту помітила, що відсутність світла неабияк сприяє творчому процесу ))
Єва Ромік, ми у самому Харкові, тому питання безпеки дуже відносне, але то було й є нашим рішенням, бо вдома навіть стіни лікують) блекаути у деяких речах дуже корисна штука - я й ще більш організована стала, бо.. за декілька годин світла треба встигнути все й одразу ахаха
Вітаю) під Одесою теж гучно(((
У наш час дійсно важливіше не втратити світло в душі, а побутові проблеми здолаємо! І неодмінно творіть, бо це надихає на життя! Усе можна виправити окрім смерті... Та і тій за дарма не можна здаватися!
Привіт))) Світло, на щастя, є! Але не зловживаємо)
Не називайте свою творчість писаниною! Адже Ви вкладаєте в неї душу! І то таке щастя, коли натхнення палає. Нехай воно у Вас ніколи не згасне!)
Мої любі! Щиро дякую, що читаєте! Моя книга СКІЛЬКИ КОШТУЄ СВОБОДА набрала 15 000 прочитань. Я просто у захваті! Сподіваюсь ви також! Далі буде лише цікавіше і гарячіше! Ви дізнаєтесь багато секретів Макса, і яка ж вона
До будинку Георганова ми та Єгор під’їжджаємо одночасно… Хлопець вибігає з машини й обіймає Каріну, яка верещить від захвату. І в цей момент із моєї машини виходять мої пасажири. Спочатку Діана, а потім її донька
Майже з самого початку мого шляху на Букнеті, різні люди, не змовляючись, писали, що в моїй творчості явно не вистачає ЦЬОГО. Що ж, нарешті я наважилась ЦЕ написати. Очікуємо в наступному оновленні о 00:00! Після Ночі Чорного
У сьогоднішньому розділі оповідання «Один із тих чоловіків» трапилося те, чого ні ми з вами, ні Даміан, ні сама Тіна не очікували. Та історія продовжується. Наш красень не дурачок і не мимря. Він – один із тих чоловіків,
Привіт любі читачі, моя книжечка КАРА наближається до завершення. Загалом, заплановано три частини, та це трішки згодом. Розумію, що книга доволі важка та емоційно-виснажуюча, однак дякую всім, хто вирішив зануритися
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПід Харковом.
По 2-5 годин вимикають... І працювати складно(((
Сколопендра, Та звичайно тримаймося, куди ми дінемося)))
Хоча без ТЕЦ буде важко(
Тримайтеся і бережіть себе. На Сумщині у прикордонні зараз теж із цим проблеми: то є світло, то прилетів КАБ - і вже немає. Та якщо відсутність електроенергії допомагає створювати такі щирі і щемкі вірші, як ваші - то є в ній і своя користь) Прорвемося!
Володимир Забудський, дякую вам за захист, бережіть себе! й дякую за комплімент моїй творчості. обіймаю крізь кілометри
Тримайтеся, харків'яни. Вся Україна з вами.
Сподіваюсь, особисто ви і ваша родина у безпеці.
Ще під час минулорічного блекауту помітила, що відсутність світла неабияк сприяє творчому процесу ))
Єва Ромік, ми у самому Харкові, тому питання безпеки дуже відносне, але то було й є нашим рішенням, бо вдома навіть стіни лікують) блекаути у деяких речах дуже корисна штука - я й ще більш організована стала, бо.. за декілька годин світла треба встигнути все й одразу ахаха
Згодна з коментаторами нище - гучно в Одесі
Бережіть себе! ? ❤️
Тесса Лавгуд, усе пройдемо, навіть крізь темряву. обіймаю крізь кілометри
Одещина з перебоями і гучно. Але ми працюємо і не даємо згаснути тому світлу, що всередині нас. А орків шлем за кораблем.
Іра Майська, обіймаю крізь кілометри!
Вітаю) під Одесою теж гучно(((
У наш час дійсно важливіше не втратити світло в душі, а побутові проблеми здолаємо! І неодмінно творіть, бо це надихає на життя! Усе можна виправити окрім смерті... Та і тій за дарма не можна здаватися!
Айрін Єн Шанті, тримаємося! обіймаю крізь кілометрои
Привіт))) Світло, на щастя, є! Але не зловживаємо)
Не називайте свою творчість писаниною! Адже Ви вкладаєте в неї душу! І то таке щастя, коли натхнення палає. Нехай воно у Вас ніколи не згасне!)
Тетяна Овчіннікова, дякую! щаслива, що в вас є світло)
то я з любов'ю так називаю свої твори, як моя мама називає мене "МИШ" ахха
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати