Привіт вам. Є цікава тема. Поговоримо? Які моменти вам подобається читати в книгах, але лячно уявити в своєму житті? Чи просто не так романтично, як здавалося б?)
Коли в книзі він лютий ред-флаг і від такого треба тікати щоб аж п'яти блистіли, але героїня бачить в ньому маленьке кошенятко і залишається з ним не дивлячись на газлайтинг, булінг, домінування і т.д. Всі від нього у захваті, але в житті до такого б зроду не підійшли б.
Нууу із 22 поверхом не бачу проблем)) Мій чоловік якось раз у мороз пізно вночі біг 2 км від жд до квартири й назад (тоді маршрутки вже не їздили), бо я забула телефон.Тому це не одержимість, а просто кохання. Щодо моментів у книгах, то в одній із нещодавно прочитаних головний герой вирвав серце чоловікові, котрий образив його наречену. Мені це здалося мегаромантичним, але в реальності я б злякалася до всрачки, заявила б у поліцію й лягла в психлікарню для профілактики)) Хех...
Анна Мавченко, Розбірки з мафією теж з тієї області. Ще якщо імена якісь англомовні то не так. Але там де наші, моментально згадую російські серіали які по телевізору крутили.
Юлія Богута, Якби мене туди якимось дивним чином перенесли - я б залюбки)) У випускному класі була в Грузії. Ходили й в гори. Не високо, та все ж. Красота!!! Але зараз вже не полізу)))
Найбанальніший букет квітів — дуже великий букет, котрий всучили на побаченні. В книгах так гарно описується частенько, героїня в такому захваті... а я колись поносилася з віником довжелезних троянд і дуже прозоро нятякнула, що мені краще хризантеми, не більше п’яти штук))
Тетяна Гуркало, Я якийсь час вмовляла з букетів перейти хоча б на 1 троянду. Квіти взагалі не моє. Тепер перевчила піднімати мені настрій не квітами, а смаженою картоплею.
Лячно стає від тропу сіра мишка/владний бос в реальному житті) чисто мої спостереження - таке взагалі, мабуть, не буває))) в реальному житті той самий бос ніколи не помітить сіру мишку. А ще троп дуже багатий/дуже бідна. Камон, де їм взагалі пересіктися в реал житті?) також не вважаю романтичним момент, коли хтось проливає на когось каву (як мінімум можна обпектися), а ще оці порятунки, коли він ризикує життям, щоб врятувати її, хоча знає її кілька днів. В реальному житті все, на жаль, жорсткіше)) хоча, звісно, мабуть, є виключення)
Ну і персонажі-чоловіки типу бед бой. В реальному житті такий чоловік ніколи не поміняється під впливом головної героїні))) так що дівчатка, памятаємо про це, і не ведемося на всяких бед боїв) це працює лише в книженціях і серіальчиках)))
Amilazka, Кава то мій біль. А ще знаєш, оці притягуванпя в ліжку. Думаю дівчата зрозуміють мене. Чоловіки часто не помічають навіть, як смикають за волосся. І наче ненавмисно, але після спільного життя волосся стає точно менше.
Моїй однокурсниці майбутній чоловік писав листи кожен день, паперові тоді ще, фактично вони до весілля зустрічалися пару раз. Потім весілля, вагітність, вона вдома, а він після військового училища десь В Сибіру І на 8 березня романтично - я тебе не люблю і жити з тобою не буду. От так в житті.
Тетяна Лимар, От тобі і папір. З електронними певно трохи краще. Принаймні до реальної зустрічі можеш написати в будь яку хвилину і отримати відповідь відразу, а не через кілька днів. Можна більше дізнатися людину.
Сьогодні всього за день до Різдва. У мене мій перший маленький особистий ювілей — півроку на Букнеті у ролі письменниці. Взагалі число 23 для мене дуже особливе. І символічно, що саме в цю дату — 23.06 — я наважилася
Всім привіт. Я закінчила писати літню історію. І у мене з'явилась ідея на невеличку затишну історію до Нового Року. Я вже писала новорічну історію про рятувальників. Але ця буде дуже затишна, як на мене. Книга називається
Бувають дні, як сьогодні, коли всією душею хочеш попрацювати, але тебе кожної вільної хвилини потребує заледве не увесь світ. Чого ото йому противитися, подумала я, забила на все і пішла думскролити. В одному з дописів у Threads мені
Давно я не заглядала в свою колекцію Класні твори до 50 лайків А там, між іншим, відбулися зміни. Частина чудових авторів вже не може там знаходитися, тому що перетнула позначку в 50 лайків. Більшість добре-таки
Вітаю, любі мої букнетівці! Вашій увазі – спойлер сьогоднішнішньої глави: Тріск від полум'я, ось що розбудило мене. Сніжинка біля каміну, вкладає дрова.
Повітря в кімнаті прохолодне і я здогадуюсь, що хтось
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКоли в книзі він лютий ред-флаг і від такого треба тікати щоб аж п'яти блистіли, але героїня бачить в ньому маленьке кошенятко і залишається з ним не дивлячись на газлайтинг, булінг, домінування і т.д. Всі від нього у захваті, але в житті до такого б зроду не підійшли б.
Юлія Богута, Тоді я загляну у ваші книги)) Хоча, я б не відмовилась стати героїнею своєї історії - єдине прохання до автора - дай дожити до фіналу))
Нууу із 22 поверхом не бачу проблем)) Мій чоловік якось раз у мороз пізно вночі біг 2 км від жд до квартири й назад (тоді маршрутки вже не їздили), бо я забула телефон.Тому це не одержимість, а просто кохання. Щодо моментів у книгах, то в одній із нещодавно прочитаних головний герой вирвав серце чоловікові, котрий образив його наречену. Мені це здалося мегаромантичним, але в реальності я б злякалася до всрачки, заявила б у поліцію й лягла в психлікарню для профілактики)) Хех...
Анна Мавченко, Розбірки з мафією теж з тієї області. Ще якщо імена якісь англомовні то не так. Але там де наші, моментально згадую російські серіали які по телевізору крутили.
Зустріти сонце, піднявшись на якусь гору. Виглядає суперромантично! Але, як уявлю той підйом, то краще каву до ліжка)))
Юлія Богута, Якби мене туди якимось дивним чином перенесли - я б залюбки)) У випускному класі була в Грузії. Ходили й в гори. Не високо, та все ж. Красота!!! Але зараз вже не полізу)))
Найбанальніший букет квітів — дуже великий букет, котрий всучили на побаченні. В книгах так гарно описується частенько, героїня в такому захваті... а я колись поносилася з віником довжелезних троянд і дуже прозоро нятякнула, що мені краще хризантеми, не більше п’яти штук))
Тетяна Гуркало, Я якийсь час вмовляла з букетів перейти хоча б на 1 троянду. Квіти взагалі не моє. Тепер перевчила піднімати мені настрій не квітами, а смаженою картоплею.
Лячно стає від тропу сіра мишка/владний бос в реальному житті) чисто мої спостереження - таке взагалі, мабуть, не буває))) в реальному житті той самий бос ніколи не помітить сіру мишку. А ще троп дуже багатий/дуже бідна. Камон, де їм взагалі пересіктися в реал житті?) також не вважаю романтичним момент, коли хтось проливає на когось каву (як мінімум можна обпектися), а ще оці порятунки, коли він ризикує життям, щоб врятувати її, хоча знає її кілька днів. В реальному житті все, на жаль, жорсткіше)) хоча, звісно, мабуть, є виключення)
Ну і персонажі-чоловіки типу бед бой. В реальному житті такий чоловік ніколи не поміняється під впливом головної героїні))) так що дівчатка, памятаємо про це, і не ведемося на всяких бед боїв) це працює лише в книженціях і серіальчиках)))
Amilazka, Кава то мій біль. А ще знаєш, оці притягуванпя в ліжку. Думаю дівчата зрозуміють мене. Чоловіки часто не помічають навіть, як смикають за волосся. І наче ненавмисно, але після спільного життя волосся стає точно менше.
Моїй однокурсниці майбутній чоловік писав листи кожен день, паперові тоді ще, фактично вони до весілля зустрічалися пару раз. Потім весілля, вагітність, вона вдома, а він після військового училища десь В Сибіру І на 8 березня романтично - я тебе не люблю і жити з тобою не буду. От так в житті.
Тетяна Лимар, От тобі і папір. З електронними певно трохи краще. Принаймні до реальної зустрічі можеш написати в будь яку хвилину і отримати відповідь відразу, а не через кілька днів. Можна більше дізнатися людину.
Шкода її
Годину у морозяку чекати дівчину біля під'їзду)) У книгах це романтично, а в житті ну таке...
Hanna Trunova, Дякую))
Будь які приколи з переслідуванням, це просто абзац.
Коли хтось зупиняє літак.
Зривають весілля.
Викрадають.
Ні, дякую
Kalli de Narro, вашу починала читати, але далі не пішла. Але після цього обговорення написала кілька відгуків під книжками.
Піднятись на 22 то напевно про мене, хоч я підіймалася пішки тільки на 9, але зате з важкою сумкою.
Анна Несторова, Ненавиджу сходинки)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати