Сьогодні о 22:00 вийде велике продовження!

Запрошую до прочитання книги Темні часи)

Хлопець, важко дихаючи, вперся руками в коліна, поки Ірбіс відчиняла замкнені на засув двері.
— Це для мого віку занадто! — промугикав він.

— Годі бідкатися про свій вік, Кілю!

— Але ж мені вже триста років!

— Не триста, а двісті дев’яносто п’ять! — Ірбіс розкрила двері, що вели на дах. Холодний вітер зустрів нас, проймаючи навіть крізь куртку, яку я натягла перед виходом.

— Яка ж ти зануда, Ірбіс! Я дивуюся, звідки в тебе стільки друзів? З таким-то характером? — бурмотів Кіль.

— А я дивуюсь як ти спромігся прожити так довго, маючи такий довгий язик?