Чи Може Дружба Перерости В Кохання?

Привіт, любі)

Сьогодні поговоримо про дружбу між чоловіком та жінкою, бо саме цій темі буде присвячена опівнічна глава МЕНІ (НЕ) БОЛЯЧЕ. Так, знову про Бориса. не все ж про Лева розказувати)))

https://booknet.ua/book/men-ne-bolyache-b422812

Особисто мені не подобається, коли люди говорять, що чоловіки з жінками дружити не можуть, бо обов'язково щось їм завадить. Жінки з жінками також дружити не можуть, бо в усьому конкурентки. Тільки чоловіки можуть дружити з чоловіками... Вам не здається, що це якась дурня?

Нам за все життя може подобатись величезна кількість різних людей. Хтось зовнішністю, хтось талантом чи манерою спілкування. В комусь ми побачимо відображення себе та власних бажань, в інших навпаки надихатимемось різницею, бо черпатимемо в спілкуванні те, чого не вистачає нам самим.

Та людину для життя, для шлюбу та народження дітей ми обираємо. І якщо ви думаєте, що в шлюбі треба замуруватися за сімома замками, не дозволяти одне одному спілкуватися ні з ким, бо половинку знайдено! Джекпот! На вас чекає розчарування.

На мою думку, доросле кохання - це вибір. Не клітка, де тобі страшно зробити щось не так, бо можеш втратити найцінніше. Це коли двоє обирають одне одного, щоб будувати разом родину. Не грати в хто розумніший, хто ким маніпулює, хто кого контролює, а приймати партнера таким, який він є.

У вас можуть бути різні друзі та різні кола спілкування, а ще у вас є ви. Звісно, зовсім без взаємозалежності у стосунках бути не може. Та все ж, пара людей - не половинки, а дві цілі особистості.

Це як в дружбі.

Ти знаєш слабкі сторони та приколи своїх близьких друзів, але саме за це їх і любиш. Отже для початку закоханим варто стати друзями одне одному, як наприклад це трапилось у Бориса з Катею. Якби не обставини, ці двоє могли б ніколи не зустрітися, правда ж?

І той особливий зв'язок, що виник між ними, став цілющим, а далі... Далі будемо читати опівночі)))

Особисто для мене мій чоловік - мій найкращий друг. Він не у всьому згоден зі мною, як і я з ним, але це такі дрібниці. Навіть коли він не поруч я відчуваю підтримку і тепло. А якщо зовсім засумую починаю тягати його речі (худі, спортивні куртки). Це ніби його обійми.

Єдина проблема, що він крупніший за мене на декілька розмірів, тож виглядаю я комічно. Але мені байдуже, бо коли потрібні обійми коханого, все інше значення не має.

Дружба може перерости в кохання, але це необов'язково трапляється з усіма.

А що про це думаєте ви? Діліться в коментарях)