Привіт, любі)
Сьогодні поговоримо про дружбу між чоловіком та жінкою, бо саме цій темі буде присвячена опівнічна глава МЕНІ (НЕ) БОЛЯЧЕ. Так, знову про Бориса. не все ж про Лева розказувати)))
https://booknet.ua/book/men-ne-bolyache-b422812
Особисто мені не подобається, коли люди говорять, що чоловіки з жінками дружити не можуть, бо обов'язково щось їм завадить. Жінки з жінками також дружити не можуть, бо в усьому конкурентки. Тільки чоловіки можуть дружити з чоловіками... Вам не здається, що це якась дурня?
Нам за все життя може подобатись величезна кількість різних людей. Хтось зовнішністю, хтось талантом чи манерою спілкування. В комусь ми побачимо відображення себе та власних бажань, в інших навпаки надихатимемось різницею, бо черпатимемо в спілкуванні те, чого не вистачає нам самим.
Та людину для життя, для шлюбу та народження дітей ми обираємо. І якщо ви думаєте, що в шлюбі треба замуруватися за сімома замками, не дозволяти одне одному спілкуватися ні з ким, бо половинку знайдено! Джекпот! На вас чекає розчарування.
На мою думку, доросле кохання - це вибір. Не клітка, де тобі страшно зробити щось не так, бо можеш втратити найцінніше. Це коли двоє обирають одне одного, щоб будувати разом родину. Не грати в хто розумніший, хто ким маніпулює, хто кого контролює, а приймати партнера таким, який він є.
У вас можуть бути різні друзі та різні кола спілкування, а ще у вас є ви. Звісно, зовсім без взаємозалежності у стосунках бути не може. Та все ж, пара людей - не половинки, а дві цілі особистості.
Це як в дружбі.
Ти знаєш слабкі сторони та приколи своїх близьких друзів, але саме за це їх і любиш. Отже для початку закоханим варто стати друзями одне одному, як наприклад це трапилось у Бориса з Катею. Якби не обставини, ці двоє могли б ніколи не зустрітися, правда ж?
І той особливий зв'язок, що виник між ними, став цілющим, а далі... Далі будемо читати опівночі)))
Особисто для мене мій чоловік - мій найкращий друг. Він не у всьому згоден зі мною, як і я з ним, але це такі дрібниці. Навіть коли він не поруч я відчуваю підтримку і тепло. А якщо зовсім засумую починаю тягати його речі (худі, спортивні куртки). Це ніби його обійми.
Єдина проблема, що він крупніший за мене на декілька розмірів, тож виглядаю я комічно. Але мені байдуже, бо коли потрібні обійми коханого, все інше значення не має.
Дружба може перерости в кохання, але це необов'язково трапляється з усіма.
А що про це думаєте ви? Діліться в коментарях)
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ дружбі, як і в коханні, важливі довіра, наявність діалогу, симпатія, взаєморозуміння, щирість... Те й інше проходить випробовування часом та обставинами. То чому й ні? Не завжди кохання починається з пристрасті і часто пристрасть не переростає в кохання. І не завжди нам одразу вдається ідентифікувати всю гаму почуттів. Іноді потрібен поштовх, іноді час, а часом і вдале співпадіння низки обставин. Буває, що хтось зі зв'язки вже кохає, а другий вперто продовжує не помічати та дружити. Не всім вдається вдало подолати межу френдзони та перейти на інший рівень. Буває й так, що кохання закінчується дружбою)
Yuliia, Так круто, що у всіх буває по-різному, це і робить життя максимально цікавим)
Я вам заздрю.
Бо ми з чоловіком як лінійка і глобус.
Він високий і худий.
А я не висока і дуже кругла.
Катерина Позняк, Форма не така важлива як зміст)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати