Як ви пишете книги / Нічний жор ♥
Як ви пишете книги: чи продумуєте наперед кожну детальку, чи віддаєте все насамотік історії?
Я ж бо маю план книги, який один раз прописала й більше туди не заглядаю. Знаю, що має статися в кожному розділі, які ключові фрази мають бути сказані.
Хоча, зізнаюсь, чим ближче до фіналу, тим більше все в тумані...
І це мене лякає. Але й водночас викликає захват.
Ось зараз я працюю над 17-м розділом Пір року. Зникнення Зими ("Нічний жор" буде називатися). Це спершу задумувався як такий лайтовий розділ, прохідний, можна навіть сказати. Своєрідний перепочинок після минулих подій та перед майбутньою бурею. Але чомусь прописується він так заскладно, помаленьку. Однак символів вже набігло 30 000, і це ще далеко не половина того, що мені треба написати. Я вже боюся заглядати в ті символи) Моя подруга й талановитий автор Eva Lukyanova напрошувалась на 43 000 символи ― здається, вона їх і отримає)))
Так от, в "Нічному жорі" я віддала все насамотік історії. Звісно, ключові фрази будуть сказані, однак вже зараз все пішло шкереберть. Деякої сцени взагалі не буде... І історія тільки виграє від цього.
І знаєте, в цьому такий кайф:
коли не знаєш, чого очікувати від історії,
коли не знаєш, куди вона заверне далі!
♥♥♥
За традицією, маленький спойлер:
― Не можеш? ― Несвідомо вона підступила ще ближче, опинившись на недозволеній відстані. ― Чому?..
Він заледве хитнув головою, поступово позбуваючись захисної маски.
― Чому, Майку? ― ледве не благала Діана, дивлячись тільки в його очі, що не мали дна.
― Яка ж ти нестерпна!.. ― одним духом шепнув Майк, дещо нахилившись.
― Це не та відповідь, яку я бажаю почути.
― А ти впевнена, що бажаєш почути саме ту відповідь?
Їхні погляди, зіштовхнувшись, вирували, змушуючи кров кипіти в жилах.
Розпалюю ваш апетит =)))
♥
♥
P.S. А ШІ якийсь сьогодні особливо милостивий до мене) Нарешті мені починає насправжки подобатися наша співпраця
♥♥♥
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю!
У мене завжди продуманий чіткий кістяк головних подій, від початку і до самого кінця. Однак, другорядні події завжди змінюються впродовж процесу написання. Для прикладу візьму свій "аварійний маяк", адже Вам він відомий. Спочатку Рік і Чун повинні були вловити сигнал лиха, потрапити під атаку черва і наступний розділ мав бути таким: Чун йде в ліс, зустрічає тварин, дещо знаходить і повертається назад. Але, як потім вже сталося, додалося гігантське дерево, потім цілий розділ про Ріка і злощасного павука, ще розділ про Чуна і пригоди зі зграєю, зараз дописую "помсту" Ріка і знову перейду до Чуна. От так, по ходу діла, додавалися незаплановані події і, відповідно, додаткові розділи. Зазначу, що спершу я планував написати цю історію сторіночок на 15-20. Але зараз вже готово 38, і я розумію, що це десь третина. Хоча, я можу знову помилятися, і це виявиться лише початком... =)
Пішов я далі мучити Ріка ;)
Натхнення Вам і вдалих ідей! =)
Dark Overlord, Біжу шукати олівець =)))))))
Що стосується сюжету книги, то я вважаю, що чим історія більш продумана, тим краще. Тоді не буде дір у сюжеті. Але моменти між героями, різні сценки та діалоги можна додавати різні))тут вже куди поверне і яку сторону героя відкриє-теж цікаво...) але сам сюжет і основні моменти повинні бути чітко продумані,якщо це звичайно, фантастика, як в мене, де основне — це події. В любовній фантастиці, як в тебе, де більше на першому плані відношення між героями— можна і по ходу придумувати і це теж цікаво)) я теж діалоги деякі на ходу зараз придумую)
Eva Lukyanova, Так)) і це дуже добре) зараз він солоденька булочка з перчиком чілі❤️❤️❤️
Привіт. Я ніколи не прописую собі якийсь план. Той план у мене в голові. Але в мене є папка в телефоні з нотатками чи якимись фразами. Просто ше не настав їхній час. Зазвичай пишу, куди понесе мою фантазію))
Іра Майська, Дякусікі♡♡♡
Будемо ловити хвилі натхнення))) Вони мені зараз ой як треба...)))
Не пишу плани, адже все одно все піде шкереберть. Історія пишеться наче сама собою, і придумані мною фрази чи сцени можуть бути включені, а може й ні. Загалом, в моїй уяві все виглядає так, ніби герої самі розповідають історію та кричать: Гей, авторко, ми краще знаємо, не втручайся)))
Анітка Санніфео, ❤️❤️❤️
От так я і взяв, написав Вам, так сказати, виложив як на сповіді, як я пишу. Це як майстра, який потратив все життя на вивчення і вдосконалення навику, попросили зробити детальний ролик на ютубі на 5 хвилин)))))))
Пс я не майстер, так що в будь-якому разі нічого не виложу бо немає :)
Але штучний інтелект страшить... Вже незабаром він може зайняти практично всі ніші. Проте спішу заспокоїти. Він ніколи не зможе писати нелогічно.
Пс цікаво почитати, що тут хто напише, може і собі щось згодиться...)
Zinkevych Ihor, ШІ дуже страшить))) Я з ним тільки ілюстрації роблю, не більше)) Книгу пишу сама)))
Якось попросила написати історію у ШІ... Зрозуміла, що краще обійдуся без його помічі) Фантазія, запал автора та пальчики, що точаться об клавіатуру, жоден ШІ не замінить)))
Як чудово, нейромережа вчиться все більше та більше, адже виходить неймовірно! Отут уже я повністю побачив моменти із книги, я б таку екранізацію радо подивився! Ой, про ті символи, які я побачив на Букнеті при завантаженні останнього розділу мені страшно й згадувати))) Там рекорд побитий страшний і на такому розділі всі заснуть потім, адже я сам його читав та редагував три дні після написання! Зазвичай, при написанні книг я не створюю планів, бо тоді виникає звичка дивитися на них та сварити себе за те, що щось забув туди вписати. Плани я робив двічі тільки для співавторства різного, адже це допомагає іншому автору побачити свою лінію та скласти пазл докупи. А так- сама добра традиція в мене- це з голови і одразу начисто писати, щоб потім редагувати по закінченню розділу. Імена другорядних героїв можу скріншотами робити, щоб їх пам'ятати при нагоді, адже можу здуріти й вигадати нове ім'я, вирішивши, що я для них його не створив. Останні два роки у мене створився новий стиль- написання по сценах. Це коли береш основний сюжет розділу, дробиш його на епізоди і потім кожен епізод детально розписуєш із діалогами та всім)))
Максиміліан Степовий, Ооо... Дякую, Максиміліане ♡♡♡
У мене вже жижки трусяться, так хочеться почитати вашу історію)))
Дробити сюжет розділу на епізоди — мій великий пальчик вверх))) Я це теж роблю, але тільки подумки... Хоча чула десь, що краще на картки виписувати ті епізоди... Але вже як є =)))
Залежить від самої книги. Зазвичай, коли тільки з'являтися ідея і коли горю нею, пишу план, поки не втомлюсь, вказуючи основні сюжетні деталі та декілька ймовірних кінцівок. У процесі подальшої роботи додаю деталі, але обов'язково повинна працювати над текстом, просто голий план- ідея лежить декілька років у папці. Є книги в яких міняю план по ходу історії, є ті в яких дотримуюсь. Але іноді просто все тримаю в голові, але якщо якісь сюжетні мови прийшли серед ночі, перед сном, до прикладу, то краще записати навіть голосовим в збережених, бо на ранок забуду))
Анна Несторова, Спасибі, що поділилися❤️❤️❤️ Усе залежить від книги, це точно)))
А записувати ідеї та сцени — хороша й правильна ідея))) Теж таким балуюсь))
Особисто коли я пишу книгу, то в мене немає якогось продуманого плану. Є основна думка, котру я хочу розкрити, і тема твору, над якою працюватиму. Далі з'являється початок, основні моменти, які хочу бачити в книзі, і кінцівка. А коли я вже сідаю за главу, то починається "потік свідомості". Я можу мати на меті одне, а прописати інше, бо, чесно вам скажу, у мене в пориві думок все пишеться набагато краще.
Не люблю слідувати планам і пунктам, тому пишу, як відчуваю, як логічно, як треба. Єдина проблема з таких підходом виникає під час редагування, коли потрібно заповнити окремі моменти й діри(їх мало, осільки пишу суцільно, але все одно таке трапляється), щоб глава ставала повноцінною, а це займає купу часу. Однак потім я, зазвичай, задоволена проробленою роботою.
Lanita Kossay, Так, так, так! =)))
Ну і уривочок))) я вже колись дочекаюсь?)))
Щодо плану, в мене він є завжди, я вважаю, так і має бути, якщо автор хоче написати книгу з годним сюжетом. Але план має стосуватися саме сюжету) і лише трохи, в загальному, емоцій, що мають бути. Те, що відбувається між персонажами, хімія, емоції... все це народжується, я вважаю, якраз від того, що ми пишемо в моменті:) проживаємо персонажів, їхню драму, їхні стосунки, їхні образи і переживання... чорт, я просто обожнюю це! І якщо спробувати це прописати, потім, коли будеш писати сам розділ, такого кайфу вже не буде. Бо ті самі емоції прожиті двічі - лайно собаче. І кайфу від написання не буде, і відповідно, буде здаватись, що ти пишеш лайно. Тому обіцяю собі більше не прописувати діалоги так детально! Є задум, що там має бути, і гуд, а далі по ходу діла! Тільки так буде сильніше і виразніше, і емоційніше!
Ну іще трохи про к-сть символів. Ніколи не ставила собі за мету писати певну к-сть і вважаю то не дуже хорошою ціллю. Все-таки краще ж якість, правда? Ну і крім того, я недавно навіть почала думати про коротші розділи, розуміючи, що давніше писала досить багато лишнього. Хоч сюжети мої мені нрав, але емоції...ось що основне!
Amilazka, Дякую❤️ Обов’язково дочекаєшся❤️ Я Катавасю піднапряжу! =)))
Я не женусь за енною кількістю символів. Просто цікаво, що там виходить..)) Мені головне відчуття цілісності в розділі: коли основна думка передана, ключова фраза сказана, емоції та описи на своїх місцях. Ну, ти це бачила по моїх великих розділах))) Найбільшим був "Судді", там 50 000 символів.
І так, по бажанню його можна було б поділити на два... Але я врєдний автор... Ділить не буду))) Тому й мучаю вас таким довгим очікуванням))
Зазвичай приходить ідея)) це може бути одне речення чи абзац)) ну по об'єму))
Головне почати писати, а далі все підтягнеться)) інколи можу тримати в голові якісь ситуації чи акцентні події, далі як поведуть герої))
Hanna Trunova, ❤❤❤
Вааау...так атмосферно..))дуже гарні ілюстрації))
Eva Lukyanova, Спасибі ♥♥♥ ШІ молодчинка)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати