Додано
16.03.24 21:24:21
Що мотивує вас писати?
Доброго часу доби. Я все хотіла запитати... що вам допомагає продовжувати писати? Як ви мотивуєте себе, щоб кожного дня з'являлася нова глава? І взагалі, як в таких важких умовах вам вдається хоча б щось писати?
Я вже два роки просто тону у відчаї втраченої музи. Здається, ось - ось вона з'явилася. Починаю писати щось нове і просто через пару глав та муза зникає. Далі я пропадаю і через пару місяців знову з'являюся.
Мені постійно здається, що покинуті книги тиснуть на мене і через це мені важко щось писати нове. Адже читаючи коментарі, коли буде продовження, я думками зі старими книгами і від цього починаю впадати в стрес. Намагаюся щось вигадати, щоб себе змотивувати, а від цього падаю ще глибше у прірву.
Марі Керімей
1449
відслідковують
Інші блоги
Друзі! На Букнет стартувала благодійна акція на підтримку Збройних сил України. На всі кошти від покупки зазначених нижче книг до 28 лютого включно будуть придбані дрони для 125 бригади ТРО ЗСУ. ДО ПЕРЕЛІКУ КНИГ Акція
А розкажіть, як ви пишете історії із щасливим фіналом. А то у мене лише страх, жах, морок, смуток та інша жерсть виходить...
Мої любі, сьогодні діє знижка на книгу ПОЛОНЯНКА ШЕЙХА Погодившись на роботу в Арабських Еміратах, я й уявити не могла, що ж на мене там чекає. Обман нареченого, полон... І Він — небезпечний і впливовий шейх.
Вітаю читачів!
Зверніть увагу, що сьогодні 22.01 діє знижка на книгу "Крило метелика" 1ч.
Знижка надається тому, хто стежить за моєю творчістью та цінує пригодницький жанр з попаданням та виживанням. Друга частина роману
Дякую за те що ставите сердечка, за те що вам дійсно подобається читати мої книги, за ваші підписки, за ваші коментарі, і навіть просто перегляди.. Ви найкращі, всім вам бажаю вдалого дня!
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗавершіть почате, крапка. Мотивація прийде тоді, коли почнете абстрагуватись від дійсності.
Сонце, ти мабуть зараз здивуєшся, але нічого. Для мене письменництво то вже давно перетворилося на роботу і на відповідальність. Я знаю, що повинна в день написати стільки і все! Як хоч, а річку, кажуть, перескоч. Не знаю, наскільки даний підхід правильний. Але є ще один: не можу не писати.
Марі Керімей, Тут може допомогти тільки підтримка однодумців. Шукайте своїх)
У мене, як правило, пишеться прямо супер лише перша сторіночка й все, більше нічого не хочеться) Але й ту через деякий час переписую) Хоча все одно роблю максимально стабільні й часті оновлення)) Тут навіть мова не йде про музу чи що я маю щось писати, бо в мене є якісь зобов'язання перед читачами. Просто це мій спосіб розслабитися й забути про все, відпочити й перезавантажитися) Навіть якщо нічого не писатиметься - все одно почну подумки накидувати варіанти й щось та й трапиться)))
Таміла Калас, Знаєте, а я так і роблю)) Спершу накидаю таких 20 перших сторіночок, а потім захоплюся якоюсь однією й ще 9 закидую до неї)))) Решта 10 - на наступну книгу))))
Писання-це для мене спосіб відволіктися. Поринути в такий собі вигаданий світ пригод, де завжди буде щасливий кінець. Ця справа дарує такі уявні крила. Я просто кожен ранок прокидаюсь та думаю про нові історії. Це часточка мого життя. От і все)
Коли пишу, то заспокоюю втомлений мозок від роботи )
Я елементарно не маю часу на відчай. Якщо я сяду і складу руки, то не зроблю того, що допоможе моїм хлопцям. Ось вам і мотивація
Ну ви напишіть повністю книгу. Витрадьте ті ж місяці , які зникаєте , і викладіть повністю.
У мене все проствше. Я люблю щось створювати і люблю доводити речі до кінця. Публікувати твори починаю тоді, коли вони вже написані, або наближаються до завершення. Бо життя непередбачуване, а розчаровувати читачів я не люблю. Коли у мене був період неписьменництва, я просто не писала, відповідно і не публікувала нічого. Примушувати себе не збираюсь, бо вважаю, що ця робота має приносити радість і мені і читачам. А з примусу не порадієш. Якось так. ))
Бажаю вам подолати негагазди і з новими силами почати творити.
Думала, що написати, але побачивши попередній коментар, повністю згідна з авторкою.
Для мене ще писання книг не встигло перетворитися на роботу, та я намагаюся до письменництва саме так і ставитися. У мене запалу (музи) майже немає. Іноді сиджу (паралельно щось роблю) й думаю, що писати в наступному розділі, бо мушу опублікувати. Бо якщо покладатися тільки на музу й настрій, то нічого не напишу.
Тому, як це не романтично звучить, письменництво це робота, й ще робота.
Але буду частіше заходити в цей блог, щоб побачити, можливо, хтось знає, як викликати музу.
Натхнення вам і успіху! І бажаю знаходити власну музу якомога частіше!
Моя мотивація як гойдалка: сьогодні я рвусь у бій, а завтра вже прагну все покинути. І ніби я точно знаю, що маю написати, та й мрію почати заробляти на письменництві, аби мати змогу покинути роботу, яка мені сидить в печінці. Але періодично мені вкрай важко змусити себе писати. Але я пересилюю себе, й повертаючись з роботи після важкого дня роблю собі чай, вмикаю музику під настрій тексту і пишу. А ще, нещодавно померла людина, чия творчість свого часу надихнула мене, тож я хочу дописати книжку і присвятити її цій людині.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати