Додано
16.03.24 21:24:21
Що мотивує вас писати?
Доброго часу доби. Я все хотіла запитати... що вам допомагає продовжувати писати? Як ви мотивуєте себе, щоб кожного дня з'являлася нова глава? І взагалі, як в таких важких умовах вам вдається хоча б щось писати?
Я вже два роки просто тону у відчаї втраченої музи. Здається, ось - ось вона з'явилася. Починаю писати щось нове і просто через пару глав та муза зникає. Далі я пропадаю і через пару місяців знову з'являюся.
Мені постійно здається, що покинуті книги тиснуть на мене і через це мені важко щось писати нове. Адже читаючи коментарі, коли буде продовження, я думками зі старими книгами і від цього починаю впадати в стрес. Намагаюся щось вигадати, щоб себе змотивувати, а від цього падаю ще глибше у прірву.
Марі Керімей
1482
відслідковують
Інші блоги
Дорогі букнетівці: автори, читачі та адміністратори.
Вчора я дізналася про перемогу, яка мене застала зненацька.
Оповідання Велесова ніч /Тіні листопаду отримала найвищу нагороду. Як годиться, я б мала радіти,
Вітаю! Сьогодні я хочу поговорити про одну із своїх книг. А саме про Санта для Сью. Коли я тільки почала писати історію, у мене була лише одна ідея — завершити історію щасливим фіналом. Проте, занурившись у написання
Вчора хтось просив більше лицаря... То ось він)) Десятий розділ закінчився на ціковому у дерева. Тому завтра буде продовження. Чим закінчиться урок Алексіс? — Повзи до мене, — наказала я, впиваючись пальцями в
Тож всі підбивають підсумки року і я теж вирішила похвалитись цьогорічним врожаєм, та планами на майбутнє. Цього року я нарешті закінчила "Зоряну в академії космічного флоту" писала я її починаючи з 2023 року
Ну ось — ще одна історія закінчилася. Сьогодні я вирішила трохи похвалитися. Ну а що? Можу собі дозволити ? Знаю-знаю, для когось ці цифри можуть здаватися смішними, але не для мене. Я собою пишаюся і дуже задоволена)))
Тож
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗавершіть почате, крапка. Мотивація прийде тоді, коли почнете абстрагуватись від дійсності.
Сонце, ти мабуть зараз здивуєшся, але нічого. Для мене письменництво то вже давно перетворилося на роботу і на відповідальність. Я знаю, що повинна в день написати стільки і все! Як хоч, а річку, кажуть, перескоч. Не знаю, наскільки даний підхід правильний. Але є ще один: не можу не писати.
Марі Керімей, Тут може допомогти тільки підтримка однодумців. Шукайте своїх)
У мене, як правило, пишеться прямо супер лише перша сторіночка й все, більше нічого не хочеться) Але й ту через деякий час переписую) Хоча все одно роблю максимально стабільні й часті оновлення)) Тут навіть мова не йде про музу чи що я маю щось писати, бо в мене є якісь зобов'язання перед читачами. Просто це мій спосіб розслабитися й забути про все, відпочити й перезавантажитися) Навіть якщо нічого не писатиметься - все одно почну подумки накидувати варіанти й щось та й трапиться)))
Таміла Калас, Знаєте, а я так і роблю)) Спершу накидаю таких 20 перших сторіночок, а потім захоплюся якоюсь однією й ще 9 закидую до неї)))) Решта 10 - на наступну книгу))))
Писання-це для мене спосіб відволіктися. Поринути в такий собі вигаданий світ пригод, де завжди буде щасливий кінець. Ця справа дарує такі уявні крила. Я просто кожен ранок прокидаюсь та думаю про нові історії. Це часточка мого життя. От і все)
Коли пишу, то заспокоюю втомлений мозок від роботи )
Я елементарно не маю часу на відчай. Якщо я сяду і складу руки, то не зроблю того, що допоможе моїм хлопцям. Ось вам і мотивація
Ну ви напишіть повністю книгу. Витрадьте ті ж місяці , які зникаєте , і викладіть повністю.
У мене все проствше. Я люблю щось створювати і люблю доводити речі до кінця. Публікувати твори починаю тоді, коли вони вже написані, або наближаються до завершення. Бо життя непередбачуване, а розчаровувати читачів я не люблю. Коли у мене був період неписьменництва, я просто не писала, відповідно і не публікувала нічого. Примушувати себе не збираюсь, бо вважаю, що ця робота має приносити радість і мені і читачам. А з примусу не порадієш. Якось так. ))
Бажаю вам подолати негагазди і з новими силами почати творити.
Думала, що написати, але побачивши попередній коментар, повністю згідна з авторкою.
Для мене ще писання книг не встигло перетворитися на роботу, та я намагаюся до письменництва саме так і ставитися. У мене запалу (музи) майже немає. Іноді сиджу (паралельно щось роблю) й думаю, що писати в наступному розділі, бо мушу опублікувати. Бо якщо покладатися тільки на музу й настрій, то нічого не напишу.
Тому, як це не романтично звучить, письменництво це робота, й ще робота.
Але буду частіше заходити в цей блог, щоб побачити, можливо, хтось знає, як викликати музу.
Натхнення вам і успіху! І бажаю знаходити власну музу якомога частіше!
Моя мотивація як гойдалка: сьогодні я рвусь у бій, а завтра вже прагну все покинути. І ніби я точно знаю, що маю написати, та й мрію почати заробляти на письменництві, аби мати змогу покинути роботу, яка мені сидить в печінці. Але періодично мені вкрай важко змусити себе писати. Але я пересилюю себе, й повертаючись з роботи після важкого дня роблю собі чай, вмикаю музику під настрій тексту і пишу. А ще, нещодавно померла людина, чия творчість свого часу надихнула мене, тож я хочу дописати книжку і присвятити її цій людині.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати