Вітання, творча спільнота!

Хто скучив за пригодами вірного супутника головної героїні, Спіріта?

Рудий котик стає об'єктом обожнуювання Найка, який має дивні смаки.

- Мала, зупинись! - почувся знайомий голос за спиною.

“От, халепа.” - промайнуло у моїй голові. З неохотою я повернулася і побачила, як товстун наближається до мене.

- Фух. Наздогнав. - важко видихнув Найк.

- Вітаю. - сказала я.

- Як справи? - запитав він,  не відводячи очей від переносного боксу.

- Що ти хочеш? - я вирішила не відповідати на поставлене питання.

- Продай звірятко. Я заплачу гарну ціну. - єхидно посміхнувшись, він демонстративно показав рукою на об’єкт торгівлі.

- І в скільки ти оцінюєш мого друга? - обійнявши руками бокс, я дала зрозуміти, що не маю наміру розлучатися з ним.

 - Дві тисячі статерів. 

- Велика ціна за вечерю. - я підійшла ближче та продовжила, - Якщо будеш так багато їсти, то твій захисний костюм скоро трісне. 

- Це прозвучало образливо. - Найк спробував втягнути живота, щоб здаватися стрункішим.

- Образлива твоя пропозиція. Ти досі вважаєш, що можеш купити все, що завгодно? - мене відверто дратувала його пихатість.

- Так. - впевнено відповів він, піднімаючи незвично густі брови.

- Ну, ну… Нехай щастить! - я відступила два кроки назад, ховаючи друга за собою. Загрозливе шипіння з переноски свідчило про незадоволення Спіріта. Я читала в посібнику, що коти інтуїтивно відчувають загрозу.

книга МАРС шлях додому 

Ваша ІРМА СКОТТ,