Останні години знижки та новинка

Закінчуються години знижки на книгу "Ми будемо вічно". Поспішайте придбати книжку по вигідній ціні.

Анотація до книги "Ми будемо вічно"

Він зрадив і використав мене. Чому тепер так війчайдушно намагаться повернути втрачене? Тоді, коли біля мене поруч опинився надійний чоловік, з яким я можу побудувати тихе сімейне життя? Чому доля настільки жорстока, що часом ми обраємо не гарних хлопців, а відвертих поганців? Зараз я не знаю, чи знайду сили побачити чоловіка, якого любила більше ніж саму себе. Повірити йому після того, як він збрехав мені геть про все? Та він не питає моєї думки. Йому потрібна я. І він вирішив отримати бажане за будь-яку ціну.

А також запрошу. до нивинки, яка набирає обертів.

Анотація до книги "Колючка Соль"

Соль: Настирний самовпевнений багатій хоче мене звабити, бо не звик до відмов. А я не звикла залежати від якогось чоловіка і тим більше вдовольняти його примхи. Тож готую для нього багато неприємностей. Кожна з наших зустрічей має глибоко запасти йому в душу, як та що поранила його самолюбство.

Ярослав: Колючка запала мені в душу. Всіма можливими способами намагаюсь позбутись цієї одержимості. Але доля ніби умисно зіштовхує нас знову і знову. З Соль ми ніколи не будемо парою. Але і відмовитись від неї вище моїх сил.

Уривочок вам для гарного настрою:

 Соль відступає до дверей. Але я не можу просто так узяти її і відпустити. Не тоді, коли бажання затьмарює мені розум. Я маю зламати її захист. Чим більше дівчина опирається, тим принаднішою стає Невже вона цього не розуміє?

Наближаюсь до неї, ловлячи погляд. Вона намагається мені протистояти. Зухвало задирає підборіддя вгору, наче кидаючи виклик. Ох вже цей юнацький максималізм.

Момент псує звук бурчання в її животі. Помічаю як у Соломії на щоках виступають дві червоні плями. Отже, їй стало соромно. Усміхаюсь.

- Ходімо пообідаємо, - кажу, збавляючи оберти, і опановуючи своє тіло. Ну не зваблювати ж мені голодну дівчину? До такого навіть я не звик.

- Дякую, але ваша присутність пасуватиме мені апетит, - відповідає вона.

- Соль, це була не пропозиція.

Дівчина презирливо закочує очі, всім своїм виглядом демонструючи, як я їй набрид. Але я помічаю інше — на шиї б'ється тонка блакитна жилка, швидко, занадто швидко. Соломія на нервах.