Привіт вам) Мало не забула, завтра знижка на книгу "Сайленс".

Анотація:
Я — Саріела Сайленс, один з небагатьох універсальних магів у Сент Ебісі. В дитинстві я пережила викрадення та отримала дар, котрий постійно вилазить мені боком. І все б нічого, але робота в академії віднімає багато сил, а низка загадкових злочинів нагадує про минуле. Ще і, як на зло, всі докази вказують на Вартового Безодні, до якого мене нестерпно тягне.

Добре, що в мене є Вуглик, котрий завжди готовий підтримати дружнім буркотінням та врятувати моє життя. А з таким фамільяром не треба ні ревнивого чоловіка, ні коханця, ні шкідливої дитини.

Цитати:
 

— Саро, а Саро? Ти ж не будеш зустрічатися з цим інкубом? — жалібно простогнав Вуглик, потираючи бік. — Він же мене ані крапельки не любить!
— А за що тебе любити, курячий хвіст? Сару не вберіг. Плітки розпускаєш. Репутацію псуєш. Печиво вимагаєш. Так ще й на мене намовляєш.
— Та краще я її вбережу від тебе, фіалка, ніж моя Сарочка буде вбивати всіх дам, які на тебе вішатимуться через інкуб'ячу магію, і потім її арештують! Та в мене серце не витримає всіх твоїх залицяльниць закопувати на місцевому кладовищі! А якщо перевірка звалиться?! Та я здохну перш ніж перепоховаю всіх деінде!
— А нічого, що я використовую амулет, котрий блокує магнетизм? — бісився Ал, витріщивши очі на Вуглика.
— Та твій магнетизм може заблокувати тільки фінгал на пів морди! Хочеш, поставлю? В мене знаєш який хук лівим крилом?! — мовив птах, смішно погрожуючи лапкою. — А ще краще — вищипати твою шевелюру і руки повисмикувати, щоб не розпускав!
— Ні, ти не фамільяр! Ти точно смажена курка! Принаймні зараз нею станеш! — вигукнув Алекс підіймаючись з підлоги та кидаючись на Уга. — Птицю на багатті їли колись?! Зараз приготую!

— Наступну тему про фамільярів вам розповість Вуглик.
— Я??? — шоковано вигукнув філін, моментально оживаючи. — Я тут взагалі випадково пролітав! Не хочу я з твоїми недобитими адептами балакати! Я взагалі то...
— І він вам поясне всі мінуси зв'язку душ. Це не обговорюється! — гаркнула на Уга, переводячи погляд на лист, який він мені сам приніс у своїх кістлявих, волохатих лапках. — Будете себе гарно поводити, відпущу з останньої пари.
— Ну Са-а-аро! — розпачливо застогнав філін. — Я в ліжечко хочу!
— А я хочу здохнути, що поробиш, таке життя. Якщо хто хоче зі мною, ласкаво прошу — можу допомогти, — щасливо посміхнулася, обводячи поглядом аудиторію.

Подарунки в Телеграмі