Додано
07.03.24 19:21:47
Не проходьте повз. Хочу з вами поговорити
Привіт всім, я не знаю з чого почати цей блог. Сиділа з дочкою дивилась телевізор (програму, яка їй подобається). Думала, що написати, а сіла писати блог, думки зникли. Останнім часом настрою взагалі немає, хочеться весь час плакати. Думаю, що через це у мене пропало бажання писати що-небуть (починати писати книгу). Ідеї є, а сюжети не клеються взагалі. Єдиний сюжет, який нормально складається це сюжет, який я хочу написати з співавторкою. На днях подумала навіть, що може припинити писати. Може це через те, що немає зворотнього зв'язку з читачами? Не знаю. У когось було таке відчуття?
Відгукніться, будь лака. Всім спокійного вечора.
Вікторія Грош (Rouce)
402
відслідковують
Інші блоги
ШАНОВНІ МОЇ ЧИТАЧІ! Сьогодні діє чудова ЗНИЖКА 20% на книгу, детектив в авторському світі ЗАПЕКЛИЙ ШЛЮБ! Щиро запрошую купувати й насолодитися цікавою історією. Вона вас точно захопить і не відпустить. ПРО КНИГУ. Детектив.
Слава Україні! Цей вечір повинен бути чудовий у всіх сенсах цього слова, тому що ми пережили цей день. Вітаю, спільното. Моєму втомленому тілу та голові хочеться чогось приємного для душі.
Герцог укладає договір з представником цивілізації Нойя, який повинен допомогти йому повернутися до свого світу і зійти на престол. Світло грало металевими відблисками на броні майже трьохметрового монстра який,
Привіт ? Нова глава історії вже чекає на вас. Як гадаєте, що буде далі? Читайте й діліться своїми думками!
Друзі якщо вам подобаються мої твори,будть ласка дайте зворотній зв'язок Напишіть який жанр ви хотіли б бачити.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю. Стосовно зворотнього зв'язку з читачами у мене така ж сама ситуація. Я звісно вдячна за кожну зірочку, але реально дочекатися якогось коментаря дуже важко. Бажаю вам успіхів не опускайте руки)
Лада Короп, Дякую
Теж немає настрою, тож розумію вас. Минулого року було ще гірше. Трохи розібралася в психологічних проблемах, навчилася ставити себе на перше місце й просити про допомогу з дитиною, щоб просто почитати спокійно книгу. Стало легше.
Писати точно не припиняйте. Просто візьміть паузу на стільки, на скільки потрібно, а потім вривайтеся на Букнет з новими силами)))
До речі, співавторство минулого року теж допомогло.))
Богдана Малкіна, На жаль у мене немає вдень підтримки з дитиною. На щастя ввечері з'являється, бо чоловік закінчує працювати та грається з донькою. В цей час можна сказати що відпочиваю, коли готую вечерю. Навіть похід до стоматолога це відпочинок, хоча я їх боюсь.
Думаю, що краще дійсно взяти перерву. Відпочину та повернусь)
Певно, такий стан у більшості з нас. Відчай-зневіра-спустошення-втома-сльози-надія-віра-оптимізм...і так по колу. Й цих ненормальних умовах в яких ми є, те коло емоцій є нормальним. І сльози - це нормально, якщо це не виливається вже в якусь затяжну депресію, коли вже бажано звернутися по допомогу. Сльози, як відповідь на певні емоції дозволяють зняти напругу, перезавантажитися. І не панікуйте стосовно того, що сюжети не клеяться...тут реально потрібна ваша зосередженість. Це все мине. Цей стан не назавжди.
Шаграй Наталія, Це правда. Я зараз не в Україні, а так хочеться повернутись туди. Але ситуація не дозволяє (якщо що ми не біженці). Просто страшно за рідних які зараз в Україні. Тому хочеться повернутись. І це можливо також впливає на мене.
Як же вас розумію! У самої зараз такий стан. Ну от реально! Нічого не хочу, і я вдячна, що ви написали цей блог, поділилися. Я до речі також наважилася. Обіймаю вас міцно, бо наразі розумію, як ніхто інший.
Наталія Ковган, Дякую.
Я написала цей блог, щоб отримати підтримку. Автори як ніхто інший це розуміють.
Інколи такий стан виникав й хотілось все кинути. Дякувати, знайшлись друзі-колеги, котрі виписали чарівного копняка. Як тільки в мене такий стан з'являється знов - йду до них за новим копняком))
А читачі, на жаль, не завжди люблять коментувати. Це їхнє право - не всім це до вподоби)) Головне, що вони читають.
Натхнення вам!
Лара Роса, Це добре, що у вас є такі друзі-колеги)) Дякую
Гадаю на те можуть бути різні причини. Перше, що мені прийшло в голову це запитайте себе особисто "чому саме ви почали писати". І можливо ви зможете знайти проблему або її вирішення.
Розалія Лоренс, Я думаю, що тут можлива одна причина, що я втомилась. Писати почала давно. Здається 10 років тому. Було багато думок, які хотілось позбутися, тому й почала писати.
Можливо ви просто стомились і потрібно відпочити,перегрузитись,переключитись на щось інше,потурбуватись про себе,а потім з новими силами і враженнями подивитись на ситуацію з іншої сторони .Якщо є бажання написати в співавторстві,то пишіть.
Невичерпного натхнення Вам та невтомної Музи!
Бережіть себе!
Тетяна Маркова, Швидше за все, що дійсно втомилася. В першу чергу напевно фізично, в це й призвело до того, щоб втомились морально.
Дякую.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати