Про психолога під прикриттям і скелети в шафі

Любі читачі, хочу запросити вас до своєї нещодавно завершеної книги.

Якраз добігають останні години знижки на неї, тож не гайте часу! 

❤️Лера: "Мене найняли, щоб я зібрала компромат, та насправді я хочу прославитися як науковець. От тільки мій новий шеф щодня підносить якісь сюрпризи. Хто він такий — ексцентричний багатій чи небезпечний пацієнт? І що це за сімейка, в якій у кожного свої скелети в шафі?"

❤️Максим: "Колись у мене було все: кохана наречена, справжні, як я вважав, друзі, успішний бізнес… От тільки мій найкращий друг помер у мене на очах, врятувавши мене, а дівчина зрадила з іншим моїм другом, коли я перестав вести світське життя…  Я думав, що більше ніколи не повернусь до нормального життя, але в цю мить у моєму домі зʼявилася вона…"

 Купуйте книгу "У багатих свої секрети"  зі знижкою тільки сьогодні, 4 березня! Для нових покупців діє програма лояльності: при покупці будь-якої книги Мар'яни Долі за повною ціною діятиме знижка 15 відсотків на всі інші книги! 

 Переходьте за посиланням і читайте прямо зараз! 

Уривок для вас:

— Добре, "просто Лера", — хмикнув він. — Давай трохи попрацюємо. Твої обовʼязки, ти ж хотіла їх почути, правильно? Так от… Перше: роби те, що тобі кажуть, не більше, не менше. Друге: роби все вчасно. Основні твої обовʼязки — приймати дзвінки, сортувати їх, потім показувати мені хто і що хотів, і передзвонювати з відповідями. Я не дуже люблю людей, тож ти будеш говорити замість мене. 

— Зрозуміло, — кивнула я. 

— Я не надто люблю офіси, тож працюю з дому, — продовжив він. — Тому ти будеш проводити робочий час тут, у мене вдома. З цим не буде проблем? Немає ревнивого чоловіка, який буде потім психувати? Якщо одружена — можеш збирати манатки вже зараз. 

— Я не заміжня, і ревнивого хлопця в мене немає, — тихо сказала я.  

— Прекрасно, — він скривився. — Добре, тоді тримай, — він дістав з кишені телефон. — Перший, з прозорим чохлом, сюди дзвонять орендатори, їм треба відповідати завжди і одразу, — він простягнув мені мобільний. 

 — Добре, — відповіла я, беручи телефон. 

— Другий, — я дістав телефон з червоним чохлом. — Це охорона і обслуговуючий персонал, наші люди серед орендаторів. Їм теж треба відповідати одразу, особливо якщо дзвонить охорона. 

Я кивнула і взяла й цей апарат. Цікаво, скільки їх ще в нього, і чому не можна всім дзвонити на один номер? Схоже, він якийсь педант…

— Третій — я дістав мобільний з золотим чохлом. — Це рада директорів. Їм відповідай також одразу, кажи, що у мене важливий дзвінок по іншій лінії і я не можу зараз говорити, але що передзвоню, щойно зможу. 

 — Мені записувати все, що я почую? — уточнила я. 

— Так, запитуй, що вони хотіли, обовʼязково, записуй і передавай мені, — він кивнув. — Але це ще не все, — він дістав мобільний з чорним чохлом. — На цей телефон ніколи не відповідай. Але щодня будеш казати, чи дзвонили туди і скільки разів. 

Цікаво, що це за фігня, подумала я, але з зосередженим виглядом кивнула, і взяла четвертий телефон, мабуть я кумедно виглядала, намагаючись їх не впустити…

— Якщо відповіси на дзвінок на цей телефон — я одразу звільню тебе, — продовжив Макс...

 

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Трішки літнього затишку
Схоже, Матвій та Ліза знайшли улюблене місце для побачень:Бандит і Принцеса
Світлий вірш про таємницю щастя й любов до життя
Як часто ми замислюємося про те, як швидко минає час і де ж ховається те омріяне щастя? Осінь за осінню спливає, але справжня таємниця полягає в тому, щоб уміти роздивитися це щастя навколо себе, примиритися з близькими, зберегти
Тут солодке все! Спойлер, фото і знижечка)
— Я не можу без тебе жити, руденька, — на мить відірвавшися, каже Ден. — Я вмираю без твоїх губ, без запаху твого волосся, хай яким би воно не було. "Повернути руду" УВАГА! В кінці нової глави
Бульбашковий всесвіт
Я от помітила, що більшу частину життя живу у власному бульбашковому всесвіті. Там я, мої персонажі, їхні лінії сюжетні, якісь нескінченні розмови... Ніколи не буває самотньо чи нудно, тільки трішечки страшно, коли винирюю
Час показати, чому ти навчилася!
Коли запахи їжі рознеслися вентиляцією корабля, двері побутового блоку безшумно розсунулися. На порозі стояв Коул. Він устиг змінити звичну куртку, пошарпану на Геліосі-5, на темний лонгслів, але на його обличчі все ще
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше