Затримка

Дорогенькі, останні дні писать виходить по малому абзацу, загинув на війні знайомий, плюс обидва сини захворіли скарлатиною. Настрій майже нульовий, пишеться важко. Дякую вам за терпіння.

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тетяна Маркова
03.03.2024, 11:39:52

Вітаю з Днем письменника! Невичерпного натхнення, невтомної Музи та легкого пера!

Тетяна Маркова, Щиро дякую за добрі побажання, це чудове свято.

avatar
Олена Гушпит
03.03.2024, 11:54:11

Тримайтеся,дорога!!! Спокою,витримки,здоров'я вам і діткам!!! ❤❤❤
І вітаю вас!!! ))) Натхнення безмежного і невтомного муза!!! ❤❤❤

Олена Гушпит, Оленко, дякую і обіймаю.

avatar
Luba B
03.03.2024, 11:55:53

Терпіння вам!ПА також із святом вам!!Музи натхнення, творчих злетів та мирного неба!!

Luba B, Щиро дякую на доброму слові

avatar
Дар'я Новицька
03.03.2024, 13:17:08

Бажаю скорішого одужання дітям! Тримайся!

Дар, Дашо, дякую, тримаюся потихеньку.

avatar
Інна Романова
03.03.2024, 13:20:13

Тримайтеся! Сил Вам, витримки і міцного здоровʼя! Швидкого одужання діткам і відіспатися! А читачі, я впевнена, зрозуміють та зачекають.
Зі святом Вас, колего! Професійного зростання, натхнення та трохи вільного часу для написання ❤️

Інна Романова, Інна, щиро дякую за побажання. І Вас зі святом, безліч ідей і вдячних читачів.

Інші блоги
Нова книга про вибір
Доброго дня. Запрошую прочитати роман, "Між дверима" про те, що кохання не просто почуття, це вибір. Вибір залишатися чи ні.
Правда, яку я сховала в сюжеті
Привіт, любі ❤️ Оскільки моя історія базується на реальних подіях, багато з того, що ви читаєте у книзі "Тіні ілюзій руїн" — чиста правда. Одним із таких елементів є місце дії, і для мене було надзвичайно
Іскри в лазареті та загадковий Мовчун!
Любі мої, нова глава вже на сайті! ❤️ https://booknet.ua/reader/tn-pomsti-b452120?c=5005368 Хто вже встиг прочитати? Зізнавайтеся, як ваші емоції? Цей розділ вийшов просто на межі! Ці погляди, випадкові дотики і хімія між Алекс та Командором просто
А попереджала же ж!
Ліфт зупиняється на останньому поверсі, двері практично безшумно відчиняються, і я спостерігаю, як то кажуть, картину маслом: Довгонога і, варто визнати, гарненька секретарка сидить, закинувши ногу на ногу так, що її коротенька
«великі прутні й цнотливі героїні»
Часто бачу заголовки на книжках, де вона така невміла й без досвіду, а потім приходить чоловік із великою «шаблею»... Не раз бачила засудження подібного. Не скажу, що в моїх майбутніх книгах не буде такого (я так далеко
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше