Мої вітання, колеги. Не знаю чи комусь це придасться, але за понад 35 років письменницької праці я досить часто зустрічався з тим, що автори стикаються з цією проблемою і не знають як її вирішити.
Звісно, кожен гризе цей кактус на свій манер, але хочу поділитися своїм, напрацьованим роками методотом.
Він простий. Перед сном думайте про те, що писатимете завтра. Не багато, лише кілька абзаців, але уявіть їх собі дуже детально. Буквально до коми... Тоді ви гарантовано їх до ранку не забудете, і наступного дня вже не дивитиметеся на порожню сторінку, а почнете записувати придумане. А там мозок включить уяву і... далі буде простіше.
Сподіваюся, комусь придасться.
А ви як боретеся з цією проблемою? Не пошкодуйте кілька хвили. Поділіться. Можливо, саме зараз хтось із наших товаришів по літературній праці мучиться. І ваша порада буде саме тим рятівник колом, яке допоможе виборсатися. .
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтипослухаю
Мій спосіб схожий на ваш за одним винятком, я продумую розділ не перед сном, а після пробудження. Якщо з'явилося хоч кілька слів, дальше вже йде саме. Інколи пишу сцени не послідовно, записую ту, що легше йде,а потім дописую чого не вистачає. Я ніколи не працюю сьогодні на завтра, тому можу компонувати текст поки він мене не влаштує. Коли зовсім не пишеться, не пишу, бо нічого доброго не вийде. Відпочинок завжди сприяє появі нових думок, тоді і бажання писати відновлюється.
Мені пишеться завжди. Але останнім часом я усвідомлюю, що мені не хочеться. І до того ж розумію, що саме письменництво та малювання мене реалізовують, хоч я на цьому не заробляю. Я розумію, що завдяки своїм книжкам та малюнкам я особлива. Якщо припиню писати книжки, буду така, як всі. Тому просто пишу, хочеться мені цього чи ні. Ну, звісно, сподіваюсь отримати якийсь результат зі своєї творчості. Треба щось ретельно продумати, щось грандіозне (план великого сюжета), з цього і почнеться цей шлях.
Думаю, внутрішня втома, перевантаження, розчарування та стрес вбивають бажання писати.
Мені багато ідей дають мої давні малюнки: дивлюсь на них та самі сюжети з'являються. А ще саме життя.
Розалія Лоренс, Читала, що навіть пляму на аркуші треба залишити, щоб з неї продовжити малюнок, чи провести лінію, а так вже не буде чистого аркуша.
У мене з малюнками все врізається у сенс: якщо є, для чого, тоді роблю.
Тобто, якщо потрібна обкладинка, то малюю. А так поки що використовую старі малюнки.
Ви ж можете для нових книжок малювати нові обкладинки. Якщо пишеться - треба писати, а заодно буде й сенс намалювати новий малюнок, щоб була й обкладинка
Я просто починаю писати)) Перша буква, далі слово, потім речення, абзац і так далі)) Не варто зациклюватися на тому, що "я щось не можу" - можливо все, головне найти потрібні двері)))
Думаю над сюжетом, день-два-...тиждень.
Продумую загальну лінію.
Потім пишу, додаю подробиць. Частіше на папері виходить не те, що було придумано. Хоча в цілому напрямок зберігається.
Потім, коли вилив все на папір, думаю над продовженням.
Отже я просто не відкриваю Ворд, поки не придумав, що буду писати.
Ніяк...
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати