Коли читаю книги, то завжди оцінюю найвищим балом кожну главу. Але якщо мені щось не сподобалось у прочитаному, це можуть бути, наприклад, обдруківки, помилки, я взагалі не ставлю оцінку. Чому? 

Тому що це є твір, який пише творча людина, а не неправильно розвʼязана задача з тригонометрії! Моя оцінка надихає автора писати далі, бо цей твір - його творіння. Для автора всі глави хороші, бо це ж він / вона його створив / створила.

Коли автор отримує негативні оцінки, що він / вона відчуває? Прилив енергії натхнення? Навряд чи. Я, зазвичай підраховую оцінки від своїх читачів, головне знати бодай одну, бо відображується середня оцінка. Отже, отримавши сім пʼятірок і одну двійку що я відчуваю? Правильно, нічого поганого. Єдине питання: А судді хто? 

Дякую моїм читачам за інтерес до моїх творів, за вподобайки і високі оціночки. Дякую критикам за критику (хоча критики, як такої, немає, бо писати щось, мабуть, лячно, то ж уже не конфіденційно), і дякую за негативні оціночки. Мати свою субʼєктивну думку - це нормально. У мене вона також є...

Обійняла, Неля Скай ❤️