привіт ୨୧

Сьогодні досить гарна дата, 29 лютого. Таке не часто зустрінеш, тож чому б не зробити пост в таких чарівний день, хоч він вже й закінчується?

 

В цьому блозі хотіла б трішки розповісти про себе, про те як почала писати свою першу книгу, глави в якій зараз активно оновлюються, й про всяке подібне.

 

Ну що ж, мене звуть Сяо. Цей нік зі мною вже десь чотири роки, але він ніяк не пов'язаний з грою Genshin impact, якщо в когось виникли саме такі асоціації. Чому саме Сяо з корицею? Можливо тому що я дуже полюбляю корицю) 

 

Я досить творча людина: музикант, професійно граю на скрипці, ще й дуже захоплююсь написанням різних замальовок та персонажів. Ще в школі полюбляла писати твори на різні теми, а потім познайомилася зі світом літературних(словесних) рольових ігор. Для тих, хто не знайомий з цим поняттям, поясню. 

 

Словесна рольова гра — різновид рольових ігор з повною відсутністю матеріального компонента: гра відбувається виключно шляхом мовної взаємодії гравців, що описують дії своїх персонажів, реалії навколишнього світу і реакції.

 

Це, звісно, термін з вікі, однак гадаю так буде зрозуміліше. Отже, я поринула у цей світ близько 5 років тому. За цей час я досить сильно розвинула свої навички в написанні рольових постів, та зустріла багато людей і відіграла сюжетів, які й зараз згадую з теплом на душі. Однак час дуже швидко летить. З багатьма цими людьми я вже не спілкуюсь, а деякі сюжети взагалі не доведені до кінця. Тож до мене прийшла ідея переписати мій найулюбленіший сюжет в один твір. Це саме той сюжет який ви бачите в основі книги "Раніше, це все здавалося мені сном...". На жаль, не за приємних обставин я почала писати цей сюжет (дякуючи знайомому, з яким ми змогли розвинути цю ідею ширше. хочу відмітити, що деякі фрагменти з рольової я брала саме з нашої історії і ще раз дякую знайомому за цікаві моменти, які я залишила в книзі. дякую. мій сонячний оптимісте). 

 

Ітак, травень 2022 року. Початок війни, я перебуваю в незнайомому місті, сумую за рідним містом, за домівкою...Це були тяжкі часи для всіх, і для мене теж. Батьки повернулися до Києва, а мене все ніяк не пускають до рідного Харкова, тож я продовжую перебувати тисячами кілометрів від рідного міста, в одному з міст України. І ось за день до мого дня народження я починаю розвивати цей сюжет. Мене переповнювали різні емоції під час створення якихось замальовок чи взагалі цілих сцен: туга за домівкою, хвилювання за рідний край, бажання скоріш повернутися до дому та сумний настрій, бо я розумію що цей день народження не буде таким як завжди...страшні новини лякають, бо не знаєш що буде завтра..та надія на те, що ось завтра скажуть про нашу перемогу.. Такі думки, звісно ж, не покидають мене й сьогодні. На щастя, я вже вдома як майже другий рік, однак саме зараз і прийшло бажання викласти цей твір. В образі головної героїні є не тільки мої хвилювання, а й у весь мій тяжкий шлях. Кожен мій персонаж - це частинка мене, але з усіх персонажів яких я написала за ці 5 років саме Арістія я найбільш схожою на мене...

 

Пролог вийшов 24.02.2024 року. В цей день я завжди згадую 2022 рік, постійні обстріли, підвал Києва, паніку та..страх. Однак попри все я не впадаю у відчай, а йду вперед. Бо я маю надію, що завтра буде краще ніж сьогодні та ми нарешті здобудемо перемогу.

 

Можливо в цьому пості дуже багато пафосу чи чогось подібного (вибачайте, якось не виходить в мене без красивих слів), однак я можу сказати, що дуже рада стати частиною спільноти письменників й працювати на платформі booknet. Сподіваюся, що знайдуться люди, яким буде до вподоби моя творчість, бо планується випуск ще не однієї книги. Тож, запрошую усіх хто дочитав цей пост ознайомитися з моєю книгою "Раніше, це все здавалося мені сном...". Буду дуже вдячна за коментарі та відгуки, бо на початку своєї творчості мені дуже важливо бачити ваші думки, та враження. 

 

Також в мене є телеграм канал і чат для спілкування з читачами та публікації замальовок, зображень та повідомлень про вихід нових глав чи блогів. Тож запрошую вас в свій куточок з корицею - https://t.me/+FZZEBc9CssIyMWRi ୨୧

Ну що ж, проведімо цю зиму та зустрінемо перший день весни ♡

⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀ ⠀

⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀ ⠀29.02.2024

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Книга, яку неможливо описати
Оця книга. Я все ще думаю, як вам її подати. Недавно дехто сказав, що чимось схоже на "Дохтора Хто" - однозначно, є спільне. В кількості окремих сюжетів і локацій, але додайте ще те, що головний герой має місію... Чи принаймні
Найсильніший і найсильніша
Ліара повернулась із в'язниці. На жаль, її зовнішній вигляд тепер не для балу. І поки друзі допомагають прийти до тями, вона дізнається дещо нове про ельфів та принца Еліаса. — Просто наклади чари, — тихо
Ви любите перевертнів? 500+
Ласкаво прошу в мою рубрику — сьогодні вона з легким передріздвяним настроєм ✨☃️⛄❄️ Фентезі стало моїм коханням дуже давно — ще зі шкільної парти. Я читала й писала в цьому жанрі завжди й багато. Звісно, класика
❄️ Нова обкладинка "Відьми та декана" ❄️
Привіт! Сьогодні вночі вийде, як і обіцяно, щоденне продовження. А тим часом я зробила нову обкладинку для "Відьми та декана". Як вам? Подобається? А ось які обкладинки мали книга та бонуси раніше. Яка найкраща?
Кросовер: тут усе вирішують чоловіки
БАХ! Сьогодні я вирішила провести літературний експеримент. Що буде, якщо Маур — сонячний хлопець зі світу книги «Моя (жахлива) Королева» Ганни Літвін, опиниться в суворому, засніженому Гарнагаті
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше