Якщо слідкувати за цим неординарним, з точки зору Шазарії та Зовнішнього Світу, чоловіка, можна зробити висновки, що це життєрадісний, непосидючий вихор, що любить свою професію, та горить нею. Це його пристрасть і життя. Він видається відкритим та щирим. Часто безпардонним та нестриманим, складається враження, що він не фільтрує свої дії. Інколи він справляє враження ледь чи не клоуна. 

Та варто лише придивитися, і за першим враженням помічаєш і такт, і малоприкритий шарм, мудрість і знання. І навіть витримку, сховану за різкими діями. У нього тонке чуття та чутлива натура. А поруч з егоїзмом, якось вдало розмістилася любов до оточуючих та світу навколо. 

Архітектору уже понад 140 років, та це лише 30 відсотків його життєвого ресурсу. Що свідчить не лише про те, що до штучного договору він дослужився дуже рано, а й про його нерозкриті фізичні та ментальні здібності. 

Архітектор ніколи не мав сім'ї, та його поради та дозвіл на вживання алкоголю, натякають на велику кількість коханок, бурхливе життя, та наявність мінімум чотирьох охочих жіночок "завести" дитину саме від нього, при  тому участі у вихованні він не брав. 

Окрім архітектури, що само по собі включає у професію чимало вмінь, даний персонаж наділений й іншими талантами. Та він свідомо їх ігнорує, обравши свій шлях і слідуючи йому. 

Архітектор мав не вдалий, травматичний досвід подорожей у Зовнішній Світ. Й у легкій формі завжди відмовляє, якщо з'являється нова можливість відвідати його.

Окрім всього він являється істинним шазарійцем - він дійсно любить Повелительку й поважає її. І сприймає її як живу істоту, а не віддалене божество, як більшість земляків. Він вболіває за неї й щиро бажає щастя. І це одна з причин, чому він полюбив Ештона всім серцем. 

Будучи наближеним Ештона він єдиний зберіг своє шазарійське ім'я. Не має позивного, й Ештон не знає його імені. Та це свідчить лише про те, що він ледь чи не єдиний, кого Ештон сприйняв і прийняв як уже цілісну особистість і зміг полюбити без жодних змін.

Улюблений персонаж мого чоловіка.