— Ну мені тільки спита-а-ати, — жалістливо протягнув хтось, зриваючись на завивання.
— От і спитаєте завтра! — відрізала бабця.
— Ну хоч одним оком, дайте глянути! — ніяк не відставали духи.
— Будете пролазити без черги, то дивитись зможете реально одним оком. А знаєте чого? Бо я вам друге виб'ю і пошлю в кінець черги! — командним тоном сварилася бабця Хіла. — Теж мені, духи. Та ви ж мою Соулочку так в могилку зведете! А я хочу через років так триста правнуків побачити.
— Та що ви в тих правнуках знайшли хорошого, пані Майнд? — запитав якийсь чоловік. — Крики, пелюшки, перші зуби, перші травми, ще й хворіють постійно. А потім в садочок віддасте — тиждень там, два тижня дома з температурою валятимуться.
— Ви мені не розповідайте все це, містер Крафт!Я і без вас знаю, які біди від дітей бувають! У ваших же інтересах, щоб Соулочка пошвидше мені організувала правнуків!
— Щоб ви нарешті впокоїлись і перестали тут нами командувати?
Юлія Богута, Отож, в цьому і різниця...
Добре, коли ти по власній волі такий і спокійно до цього відносишся... А тут вже стиснули зуби і рухаємося по часу вперед.
Хоч я й просив матір не зустрічати мене, як маленького, але вона все одно приїхала в аеропорт. І не сама… І якщо її чоловіка я очікував побачити, то Єгора — ні. І тим більше не радий бачити Григорія Назаренка — батька
Вітаю! Хочу зачепити важливу тему для авторів сьогодення)) У сучасному світі, щоб бути автором, потрібно не тільки писати, а ще й бути редактором, маркетологом, дизайнером, смм-ником, таргетологом, піарником і ще багато різного.
Роман "Там, де завмирає пульс" для мене — не просто історія кохання. Це своєрідна сповідь. Можливо, ця історія народилася з реального життя. А можливо, це лише гра уяви, у якій приховано трохи більше правди,
В мене сьогодні прям насичений день! Хоча, коли було інакше... На моє ПОЛЮВАННЯ НА ПРИНЦА відкрито передплату! Дякую всім, хто підтримує книгу й купує! Перші два тижні ціна на неї буде найменша, після чого її буде
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЗнижка це добре))) А є така функція - додати кілька зайвих годин в добу, щоб все прочитати?!))) А то мені не вистачає часу(((
Юлія Богута, Отож, в цьому і різниця...
Добре, коли ти по власній волі такий і спокійно до цього відносишся... А тут вже стиснули зуби і рухаємося по часу вперед.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати