Книга, яку раджу почитати 24.02
Вітаю, любі читачі і читачки!
2 роки. Вже два роки, як наші життя перевернулися з ніг на голову. Два роки, відколи війна розповзлася на всю країну, відколи щодня хоронимо наших найкращих синів і дочок, відколи щодня боремося за виживання у жорстокій війні, яку розв'язала росія.
Попри сумні новини і важкі настрої, нам треба триматися, допомагати фронту з усіх сил, вірити в Перемогу і робити все для неї. А ще — не забувати про щоденну подяку нашим Героям і Героїням.
Ми неодмінно переможемо, бо іншого виходу в нас нема. Але сьогодні варто ще раз згадати усіх жертв цієї війни, усіх, хто поклав життя чи здоров'я на вівтар нашої свободи, і тих, хто прямо зараз на передовій.
Дякуємо! Цінуємо! Пам'ятаємо!
І боремося!
Слава Україні!
Героям слава!
----------------
Якщо в такий день ви хочете почитати щось настроєве і сумно-ностальгійне, зазирніть на сторінки роману “Зів'ялі серця”. Дочитавши, ви зрозумієте, чому раджу саме цю книгу.
До речі, сьогодні на неї діє знижка 10%. А за кілька днів ціна книги зросте, тому сьогодні найкраща нагода придбати.
Уривок з книги:
— Ну, оголошую вас чоловіком і дружиною. Будьте щасливі! Цілуйтеся!
Перший поцілунок наречених. Перший. Тут? У душному запилюженому кабінеті перед напівлисим дядечком, який кудись дуже квапиться?
Люба глипнула на Святослава, але він не виказав сум'яття, якщо й відчував його. Легко пригорнув її до себе, тримаючи за плечі і поцілував у... лоб. Його губи були м'якими, а борода колючою — це все, що встигла зрозуміти.
Не зогледілася, як Святослав відпустив, а директор РАЦСу всунув кожному з них у руки свідоцтво про шлюб.
От і все. Сталося. Люба тримала невеликий аркушик у руках і не вірила, що тепер одружена жінка.
Погляд машинально пробігся документом. Цимбалюк Святослав Ігорович, який народився шістнадцятого липня 1985 року... Мельник Любов Петрівна, яка народилася двадцять четвертого лютого 1997 року...
Так дивно було тримати у руках бланк, на якому поруч з її іменем написане його ім'я. Не вірилося. Перечитувала. Раз, другий, третій. Цимбалюк Святослав Ігорович, Цимбалюк Святослав Ігорович, Цимбалюк Святослав Ігорович...
— Святослав Хоробрий, — шепнула, не зводячи погляду зі свідоцтва.
— Що? — перепитав він.
— Ви як руський князь Святослав Ігорович, якого прозвали Хоробрим. Теж Хоробрий. Тільки він завойовувати ходив, а ви... ти звільняти.
— Звільняти, — задумливо повторив він.
-----
Нагадую, що оновлення “Шлюбу на трьох” сьогодні не буде, від завтра — той самий щоденний графік.
Нагадую:
Найсвіжіші новини, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.
4 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую вам за цей роман і не тільки за цей!!!
Книжка життєва,можна сказати про буденне життя ,але з якими тонкими почуттями між двох "побитих" життям людей!!!
Перечитала вже декілька раз....
Дякую
Iryna H, Дякую за відгук!
Дуже хороший ,життєвий і правдивий роман.Це якраз відлуння нашого сьогодення.А скільки тих " зів'ялих сердець" по всій Україні на даний момент і скільки ще буде? В деяких людей оживити серце вже ніколи не буде змоги,нажаль.Дякую Устина за цю чудову книгу,яка заставляє подивитися на багато речей по іншому.
Оксана Кіс, Дякую, Оксано, за відгук!
Книги Устини- це історії життя простих людей( є пару і про багатіїв), що ходять нашими вуличками і живуть в нашій країні. Є прив'язки до того чи ін міста, містечка. Історії незвичні, але здається як реальні.
А зів'ялі серця- це дійсно така ніжна історія кохання, що може трапитися десь з кимсь поруч
Natasha Volodimirivna, Дякую за щирий теплий відгук❤️
Трішки не по темі, вибачте, але 1997 року народження і вже припинила вірити в кохання???
Іра Сітковська, Можете висловити й тут або під книгою)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати