Один великий чи декілька маленьких?

Мені стало цікаво як вам комфортніше читати розділи. Коли розділ на 10000+ символів чи краще декілька розділів, але з меншою кількістю символів? 

Особисто мені просто не завжди зручно читати дууууже довгі розділи, оскільки буває таке, що я читаю у дорозі і доводиться зупинятися на половині розділу, а потім я втрачаю сенс прочитаного. Можливо так тільки в мене:) 

Але мені однаково цікаво почути вашу думку з цього приводу :) 

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ханна Трунова
23.02.2024, 19:14:21

Ах, символів...))) Я за великі розділи. 7000 слів буде норм))) Хе-хе. Але це тільки я одна така, словесна наркоманка))

Показати 2 відповіді
Ханна Трунова
24.02.2024, 14:27:55

Кетрін Сі, Агась)) тоді думка не губиться))

avatar
Розалія Лоренс
23.02.2024, 19:10:00

Раніше теж задавалася таким питанням. Як читачу мені зручніше читати розділи +/- 5000 (в процесі). А коли книга завершена я її читаю коли в мене більше вільного часу тоді краще 10000+.

Кетрін Сі
24.02.2024, 14:23:37

Розалія Лоренс, Дякую за вашу відповідь :) ❤️

Інші блоги
Хан анонс❣️❣️❣️
- Вставайте. - я схопила його за руку й потягла до себе, та він настільки великий, що я навіть на міліметр не змогла зрушити його з місця. Я смикнула ще раз. Хан легенько потягнув руку на себе, і я опинилася
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Зради, розбірки, скандали (оновлення Порталу).
Опівночі в «Порталі у Гріх» буде дуже гаряче. Вас чекає не тільки продовження палкого спілкування з Кейном, але й з’ясування стосунків з його братом. Вейн застиг на порозі. Складалося враження, наче й не дихав.
99 ❤️ Просто хочу сказати «спасибі»
Сьогодні вас уже 99 ❤️ І мені просто хочеться сказати — спасибі. Я зовсім нещодавно прийшла на Букнет і тільки розпочинаю свій письменницький шлях. Ще вчуся, пробую, знайомлю вас зі своїми героями й щоразу трохи хвилююся,
Мої страхи
Я завжди вважав, що найстрашніші історії — це не ті, де на сторінці з'являється монстр. Справжній жах починається набагато раніше. Зі звичайного потертого лінолеуму в коридорі. Із запаху хлорки, який нагадує лікарню.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше