Про мазохізм))
Слава Україні!
Поки у нас вищить сигнал “Повітряна тривога”, я не дуже чемно його ігнорую і строчу оцей допис.
Не знаю наскільки він буде корисним, але ж написати мушу. Хочу поділитися, бо воно в мені калапуцається.
Ось трапилася мені в руки книга. Добрі люди попросили почитати і сказати, що я про це думаю. Ця книга давно в мене лежала, усе руки не доходили - то хвороба заважала, то розбита брова мого меншого. Мені з моїми хлопцями геть не сумно. Я до травматолога, як на роботу.
Останнього разу, як показалася у нього, просто реготав і попросив моїх хлопців бути обережнішими.
Отож, повернемося до книги. До речі, я писала про неї у своїй групі у фб.
Головна героїня письменниця. І я їй позаздрила. У неї був власний агент, який займався промоакціями, просував її творчість, організовував зустрічі з читачами.
У неї був редактор, який вносив правки до тексту, повертав їй текст і вона його допрацьовувала.
Я читала і заздрила їй.
Несвідомо переносила її досвід на свій, а свій на її. І подумала, що вона з моїм графіком давно загнулася б. А в таких умовах, як нині працюють українські автори, взагалі, й слова не написала б.
Автори самвидаву - то просто окремий вид мазохізму, бо ми мусимо себе самостійно скрізь та всюди просувати: від соцмереж до видавництв. При цім, обов'язково потрібно видати якісний текст без помилок, без сюжетних ям, з логічними та послідовними зв'язками. А ще нас обов’язково назвуть графоманами, бо строчимо ми забагато, а значить якісний текст в таких умовах неможливо видати.
І ще класичне: письменник повинен бути голодний, бо тільки тоді він видасть якісний текст.
От і думи мене обсіли, коли автор самвидаву стає письменником, а чи він уже до скону мазохіст?
От і виговорилася.
До речі, сьогодні було чергове оновлення моєї новинки. Книга має вікове обмеження, як і та, що я читала. І можу з упевненістю сказати, що авторки Букнет в жанрі “Еротика” пишуть краще.
А ви гайда на Рольові забавки
Усім граного дня. І хай згорить москва.
27 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦе питання і мені наболіло... Обіймаю та підтримую...
Ангеліна Кріхелі, автор в Україні - це універсальний солдат)
Хай доля вас любить і завжди будуть сили і натхнення творити)))
Наталья Мараховская-Белаш, інколи відчай пробиває, але переварюся в тому і далі в бій)
От і я кажу, що один має творити, а інший це все рекламувати, просувати, продавати . Якщо все саменька, то десь в тому потоці справ губляться ідеї, втрачається запал та й врешті втома добряче підкошує ? .
Лілія Квіткова, У наших реаліях це нереально, на жаль...
Ох Інно бачу воно Вам наболіло!!!Та Ви майстер своєї справи,головне щоб від цього було "кайфово".А ми ваші шанувальники з Вами на одній хвилі,підсіли і не можемо без цього))) Натхнення та легкої музи!!!
ТА ХАЙ ЗГОРИТЬ ДОТЛА!!!
Віта Головань, бо часу на все бракує)) А інколи почуваєш себе універсальним солдатом)
Ото дістало воно вас! Ще й та нереально наївна книжка додалася (може то була фантастика?).
Гадаю, що в наших умовах будь-який автор, чиї книжк купують, - професіонал.
А хлопцям вашим бажаю здоров'я і обережності.
Єва Ромік, не маю в тому сумніву. Це тільки українських авторів самі ж українці критикують і вздовж і впоперек)
Я дуже люблю Ґеймана, того що Ніл. Так от, його життя не було легким, починав журналістом, бо письменництвом не прогодуєшся, був сценаристом, пройшов багато чого перш ніж стати відомим і знаменитим. Тому, never give up, keep doing. У вас все вийде. Я зачитуюсь вашою українською, а зараз саме той час, коли нам це потрібно )))
Олександра Л, "Зоряний пил" обожнюю))
Дякую вам за ваш творчий"мазохізм". Я по справжньому на ньому "залипла". З нетерпінням чекаю кожен наступний твір.
Iryna Shtogrin, доводиться бути й мазохістом, коли душа лежить до улюбленої справи)
Хай мазохізм приносить задоволення!!!
Люблю Ваше почуття гумору та незламність !)
Alesia, Я без почуття гумору не вижила б))
Дякую за Ваш мозахізм!
Без нього, не уявляю як можна було б пережити наше сьогодення!)))
Albina Kysil, Мазохізм також задоволення))
Дякую за вашу творчість, Інно, ваша читачка!))
Lyudmila Sokolova, Дякую, що читаєте))
Дякую, Вам, шановні автори, за Ваш мазохізм))), бо ми, читачі, маємо від того неймовірний кайф ( садюги, так?) і вже у мене спостерігається стійка залежність від Вашої творчості - це як назвати? Читоманія?!)))
Lyudmila Vasilevskaya, Правильне визначення)) Навіть дуже)
Ото начиталася і думаю, що то хронічне. А ночі деколи мало. І тре більше годин в добі. Але...
Оксана Буджаковська, Треба більше, але катма
Коментар видалено
Коментар видалено
Мазохізм вже у крові))
Ерін Кас, І ніхто руки допомоги не подасть))
Я себе тішу тим, що головне мати бажання і любити цю справу. А з часом і з практикою можна навчитися писати багато, регулярно й з мінімальними помилками. Постійно треба зростати.
Й хочеться публікувати вже аби отримувати реакції на книгу від читачів. І коли ти розумієш, що ти тільки починаєш і в тебе 100% є якісь помилки і ями, але читають. Ти стараєшся ще більше вдосконалюватися. Й навіть в досвідчених письменників є хейтери й вони теж припускаються помилок.
Потрібно усвідомлювати що не все відразу й не стояти на одному місці. А це все довга робота, і ще крім неї є життя де теж своя робота, обов'язки і турботи з купою проблем. Тому можливо ми мазохісти))) Але мазохісти які люблять свою справу))))
Не знаю, що я зараз написала, чи є логіка в словах. Вони вийшли якось самі собою)))
Розалія Лоренс, Без любові до цієї справи не вийшло б прекрасних текстів))
Щиро дякую за Вашу невтомну працю❤️❤️❤️! Бажаю втілення Ваших мрій в життя! Але самвидав мені подобається за зворотній зв'язок від автора і можливість читати в процесі, бо якщо купувати друковані книги, то стільки б не прочитала і не придбала!
Lara, І я люблю папір))
Дорога, Інно та інші автори! Низький уклін та щире дякую за вашу працю, таку жертовну, але таку необхідну зараз в час війни! Зараз якраз такі книги в електронному вигляді різних авторів та на різний смак можна мати в мобільному, бо друковані з собою не потягаєш багато, а ще не отримаєш живе спілкування з автором та його поціновувачами. Ми стали великою сім'єю, згуртованою любов'ю до українського слова. Дякую ще раз за вашу жертовність! Віримо в світле та незалежне майбутнє! Україна перемогла! ♥️
Наталья Русанова, Люблю Букнет за те, що тут класний фітбек від читачів. А подекуди для автора - це як бальзам на душу
В мене, Інно, донька була ходячою катастрофою, поки не виросла) дякувати Богу, без травм, але тим не менш, я вас чудово розумію. Як ви з усім справляєтесь, навіть мені невтямки, бо я зараз домогосподарка, але дня мені мало, а вам, мабуть, і ночі мало. Тому, дякую вам❤️❤️❤️ за те, що попри завантаженість по саме нехочу, ще знаходите час радувати нас своєю творчістю, яка варта набагато більшого❤️❤️❤️ніж ви маєте.
Інна Камікадз, Я теж так думаю... Вони знають, що за гроші можна придбати лише матеріальне, яке завтра може незнадобитись...
Інно, як я вас розумію!!! І школа, і робота, і чоловік, і книги!!! І багато книг! Я зарікалась писати кілька книг в процесі, а не можу себе зупинити. Просто пре)))
Авторам самвидаву найтяжче з усіх. Бо душа хоче читача! Мусиш сам все просувати, сидіти в тіктоках, фб, ютубах і інстаграмах. І не писати не можеш)))
Заздрю тому письменнику з тої книжки!
Я вважаю, що на Букнеті найпрацьовитіші і найталановитіші автори. Натхнення вам! Тримаймося.
І хай згорить!❤️
Лариса Бондарчук, Старший читав фентезі та жахачку. Йому сподобалося. Навіть відео зробив. А малий тільки в 4 класі, йому ще зарано для подібних книг
Як людина, яка прочитала досить багато книг як вже надрукованих, так і «самвидав», теж можу з впевненістю сказати, що деякі самвидави на голову вище тих, хто має вже надруковані твори. І мені дійсно стає радісно, коли я бачу авторів, що стали друкуватись в видавництвах, нехай навіть невеликим тиражем.
Бо, насправді, втримати читача, що читає невеликими шматками набагато важче, ніж коли людина вже купила книгу.
Дуже чекаю ваші книги вже надрукованими. «Геніальна дурепа» була б першою придбаною, однозначно!)
Yevheniia Syvak, друк - то ще один мій біль. То часу нема, то життєві спотикачки стануть раком і кажуть: "Потім")))
Кажуть, що графоманія - це хворобливий потяг до написання книг, віршів тощо... Але, якщо не буде цього потягу, то як будуть писатися книги??? В людини, обдарованої талантом, повинна бути ця необхідність,тоді й твори будуть з'являтися різні спонтанно, а не за графіком і через"не можу". А вже які ті твори будуть, покаже час. Може я не права, але зробила висновок, що графоманами письменників називають, в основному, працівники видавництв, з ревнощів)))
Татьяна Пивторак, ви озвучили мою думку про працівників видавництв))
Нуууу,мені ваша ситуація знайома!!! Зі мною травматолог здоровався вже як з родиною..!!!)))
І ні,ви не мазохістка!!! Тому що мазохіст не може писати такі книги,які допомагають витримати все,що на тебе звалилося!!!❤❤❤ І мазохіста не можуть турбувати такі думки!!! Віра права,ви віддаєте більше,ніж вам здається!!! ❤❤❤І я дуже рада,що одного дня вас знайшла!!! ❤❤❤
Тримаймося,попри вереск сирен!!! І най стане краще болотом,яким і була!!!!!
Олена Гушпит, а я собі часто здаюся мазохісткою))
Писати якісно,цікаво ,не мати за це особливого прибутку,але отримувати гору критики,ви праві-мазохізм таки присутній.В плюс можна додати обожнювання ваших читачів.
Светлана Шевчук, багато авторів покинули писати через критику, адже не завжди вона покликана зробити автора кращим
Тут, як на це подивитись... якщо мазохист, то його синонім егоїст! А тебе я ніяк за егоїстку вважати не можу! Ти віддаєш більше ніж думаєш!!!❤️ Якщо ж і дотримуватись такого значення, то краще вже сказати, що ти... аскет!) ❤️ Гарного дня, не дивлячись на вереск сирен! І хай згорить до тла!!!
Віра Вікторівна, то я собі настрій підіймала під вереск сирен)
Знаєте ловлю себе на думці, якби не ВИ АВТОРИ самвидаву, то навіть не знаю, як впоралася б з тим що останнім часом прийшлося переживати. За, що Вам ЩИРО ДЯКУЮ! Згодна, чи впорався б ще хтось творити в такі часи.) Дай Вам Боже всього отого, чого так хочете, і власного агента, і редактора, і щоб не покидав невтомний Муз.) І травматолог, щоб був лише шанувальником вашої творчості.) Хлопцям міцних лобів і щоб твердо стояли на ногах, під мирним українським небом! Щасти!!!
Valentina, мені здається, що то нездійсненна міря про агента і редактора. Але ж... Все можливо)
Ці забавки дуже цікаві)
Ганна Тодорів, дякую. Потішили)
Ой все не читатиму я ту Аделіну))
Лоре Лея, треба)) Хай не тільки мене одну думи обсідають))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати