Що якщо, я попрошу досвідчених з ілюстраціями ШІ користувачів проілюструвати будь якого персонажа Академіі, або якусь сцену? Бо в мене досі лапки, щодо завантаження картинок у блог. Що можу запропонувати натомість? Обирайте що б вам хотілося:

хочете, в Академії хтось з персонажів отримає ваше або вами вигадане ім'я?

хочете, дам відгук на вашу книгу)

хочете, опублікую новий розділ поза графіком.

Короче, торг можливий)))

Напишіть в коментарях, чи могли б ви мені показати вигаданих мною героїв?) 

А поки, маленький уривок з сьогоднішнього свіжого розділу:

— Так і запишем. Хоча б пʼять побачень.

 

— Три. — нахмурилася дівчина, але хвацький торг Грома все ж викликав на її щоках хвилю усмішки.

 

— Добре. Ходіння за ручки. Прогулянки після занять. — сумлінно перерахував він записуючі умови цього несерйозного контракту. — І триста поцілунків.

 

— Триста?! - брови дівчини сховалися десь під шапкою. Він такого нахабства вона аж припідняла плечі. — Будь чемним! Сто.

 

— Сто пʼятдесят.

 

— І ти будеш рахувати?

 

— Планував збиватися після кожного десятого. — округлив очі Грім і дівчина ховаючи усмішку в шалику погодилася. 

 

— І оберемок квітів. — висунула вона свій пункт.

 

— І дурнуваті ревнощі. — додав Грім.

 

— Що? Ти що ревнував мене?

 

— Ні. Просто мене бісить Водяник.

 

— Він…аргх! Ми знайомі з ним з дитинства, Громе! Він просто мій партнер по танцях. І я на відміну від тебе не тулуся до нього.

 

— На відміну від мене? Я ні до кого не тулуся.

 

— Ага. Ну добре, Сойка твоя напарниця, але танцювати з Рудою?

 

— То ти теж мене ревнувала?

 

— Ні, я просто хотіла повиривати їй ті руді пасма! — заперечила не заперечуючи дівчина і вони розсміялися, спостерігаючи як черговий «Світлячок» відміряв їм ще хвилин десять.