Ілюстрації «остання із роду Віндор» Частина 1

Вітаю в моєму блозі. Починаю тут потроху викладати ілюстрації до книги.

Для тих хто ще не знайомий з моєю творчістю, запрошую всіх в мою книгу «Остання із роду Віндор».

«ОСТАННЯ ІЗ РОДУ ВІНДОР»

Анотація.

Я лише хотіла врятувати своїх батьків, а втрапила в серйозну халепу. Рік проспала, а тепер маю два місяці, щоб все виправити. Справ не так вже й багато але які. Знайти жениха та вийти за нього заміж до свого двадцятип’ятиріччя, а ще встигнути зварити зілля, головного інгредієнта для якого в мене так і нема.

І ніби цих проблем мені мало було, на голову звалився ще й дракон, і байдуже, що я його сама позвала, я ж майже була не в собі.

На обкладинці: Арія та Ріхтер.

Будинок Віндорів. Вітальня. Сходи на другий поверх до кімнат, а під сходами – двері до кабінету.

Будинок Віндорів. Кухня-їдальня

А тепер трішки пройдемся по паралельних світах. Трипатони

Щодо трипатонів довелося довго працювати з ШІ, але так і не вдалося зробити їм на тілі захисніі пластини, а решта вийшла так як я їх собі і уявляла.

Оранжерея

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
luda troshchenko
12.03.2024, 22:37:24

Дуже гарні ілюстрації.

Надія Філіпська
13.03.2024, 10:48:00

luda troshchenko, Дякую, дуже приємно)

Інші блоги
Сестра ворога❤️поцілунок - знижки!
Привіт, мої любі Спокусники! Смачні знижки на дві дуже гарячі книги. “Поцілунок під дощем” - 20% — Дякую. — За що? — я чув чисте здивування в її голосі. Джой задерла голову і подивилась
Челендж "У головних ролях..."
Колись я вже робила схожі блоги — обирала акторів, які могли б зіграти в екранізації моїх книжок. І сьогодні настала черга історії «Один ритм на двох». Хто б міг втілити цю ніжність між Олівією та Скай? Ось
Мій внутрішній союзник
Ми часто буваємо адвокатами для інших — прощаємо їм запізнення, помилки чи слабкості. Але до себе ми ставимося як найсуворіші прокурори. Сьогодні ми звільняємо свого внутрішнього критика! Ми вчимося говорити із собою
Про важливе...
Іноді найважливіші сцени — це не перестрілки й не погоні. Це нічна розмова двох людей, які звикли нікому не довіряти. У новому розділі Маша вперше ставить Тимуру запитання, від якого неможливо втекти: чому він продовжує
Що потрібно цій дівчині?
– Можна присісти біля вас? – пролунало запитання від настирливої дівчини. Не дивлячись на неї, я кивнула, продовжуючи пошуки. І тільки діставши амулет і надівши його на шию, зітхнула з полегшенням. – Я не менталістка,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше