Друзі, сьогодні хочу запросити вас до дуже цікавої і емоційної книги від Влади Холод "Вільний шлюб"!

Це надзвичайно цікава історія про те, як чоловік захопився молодою співробітницею і запропонував своїй дружині поекспериментувати з "вільним шлюбом". Але він гадки не мав, що вона може захопитися іншим чоловіком, і більше того - цей чоловік виявиться його кращим другом юності...

Дуже цікаво стежити за всім, що відбувається, ця книга - це справжні "емоційні гойдалки", які не дпають розслабитися ні на хвилинку. Це видно й по коментарях до книги: багато відгуків, у кожного з читачів свої герої, яких вони захищають, але байдужим не залишається ніхто!

Отож зазирайте і насолоджуйтесь!

Уривок для вас: 

— Ксю, нам треба поговорити…

— Про що? — вона встала, підійшла до мене ближче, потягнулася, щоб обійняти, і раптом її руки опустились, а обличчя спохмурніло. — Від тебе пахне жіночими духами…

— Власне, саме про це, — я зітхнув. — Сьогодні я мало не зрадив тобі. Цілувався з іншою.

Я побачив, що вона дуже засмутилася. Але все ж подивилася мені в очі і сказала:

— Я ціную те, що ти принаймні не став брехати. Ти кохаєш її? 

— Ні, — я похитав головою. — Вона просто красива і молода дівчина. Підійшла до мене, а я її спровокував і ми поцілувались. В ту мить я хотів її. Ну, але я все ж зупинився. Сказав, що одружений.

— Мабуть, вона хоче, щоб ти розлучився і одружився з нею? — запитала Ксю. 

— Та яке одруження, ми в офісі майже не спілкувались, — відповів я. — Та й не хочу я з тобою розлучатись. Але і обманювати не хочу. Я хотів ту дівчину.

— Я не розумію, — вона виглядала збентеженою. — Навіщо ти це все мені розповідаєш? 

— Хочу бути чесним, — я зітхнув. — Але я не буду тобі зраджувати, обіцяю.

— Ти хочеш, щоб я сама пішла? — запитала вона, дивлячись мені в очі. — Щоб розв'язала тобі руки? 

— Я не хочу розлучення, ти все ще дорога мені, — не погодився я.

— Але ти хочеш якусь іншу дівчину… І виходить, що я маю почуватися винною через це… Це не правильно, — на її очах виступили сльози. 

— Пробач, — я обійняв її і погладив по спині. — Все, я більше ніколи так не вчиню, обіцяю. Я спробую просто не думати про це.

— Але все одно будеш думати і почуватися нещасливим, — Ксю зітхнула. — Бо я тебе вже не збуджую так, як та молода дівчина… І взагалі я не виправдала твоїх сподівань, не народила тобі дитину…

— При чому тут дитина, нам і без дитини було добре, але… Якщо хочеш, ми можемо розлучитись. Може, інший чоловік зробить тебе щасливою. Я хочу, щоб тобі було добре, правда. Але я сам не хочу розлучення.

— Бо це смішно, — сказала Ксю. — Ми прожили разом десять років, уже знаємо одне одного як самого себе, а з тією дівчиною тобі ще доведеться притиратися, і невідомо, чи вона зможе зробити тебе щасливим… Так само я не хочу заново звикати до якогось іншого чоловіка, підлаштовуватися під нього… Мені добре з тобою…

— Та не хочу я з нею стосунків, я її просто хочу, — зітхнув я. — Мене тягне до неї фізично.

— То переспи з нею, може, тобі полегшає, — спересердя сказала Ксю, відвертаючись від мене.  — Вважай, що я тобі дозволила це зробити! 

— Ти просто злишся, а насправді не дозволила…

— Ні, я дозволила. Якщо хочеш зрадити — вперед. Я нічого тобі не скажу, обіцяю! 

— Значить, у нас буде щось типу вільного шлюбу? — запитав я.

— Напевно. Але попереджаю, я теж заведу собі когось… Така моя умова, згодний з нею? 

Хочете знати, що було далі? Відкривайте книгу "Вільний шлюб" і читайте! 

Але перед цим бажано переробити всі домашні справи, бо відірватися потім буде важко!