У зоні ризику / візуалізація :-)

 "У зоні ризику" 

Уривок: 

Я спостерігала, як Девід мило та з ніжністю спілкувався з Кетрін. Мене це насторожило. Він помітив мій погляд, але нічого не сказав. Коли Кетрін заснула, я вийшла поговорити з Корнером.

— Не забирай її, принаймні на цю ніч. Ти також можеш залишитися, місця вистачить.

— Меліссо, ти хочеш забагато.

Девід не повертався до мене обличчям. Я присіла біля нього та деякий час спостерігала, як він чистив зброю.

— Послухай, тобі немає до кого йти, тебе ніхто не чекає, ніхто не буде ревнувати та влаштовувати істерики. І я не втечу з Кетрін.

Девід обернувся й всміхнувся.

— Твої слова майже переконали мене.

— Я помітила, як ти спілкувався з моєю Кет…

— Вона завжди буде лише твоєю. Але я не розумію, чому ти так напружилася.

— Кетрін всього п’ять із половиною років. Вона швидко звикає до людей, тому я не хочу, щоб моя донька за цей період, доки мене не буде поряд, звикла до тебе. Розумієш, у її житті була лише я, Боніта та Матео. А ти поводишся з нею, як…

— Меліссо, не говори дурниць, — він перебив мене та встав зі свого місця. — Я не збираюся стати твоїй доньці другом чи батьком. Кет досить розумна дівчинка, як на свій вік, і ми з нею просто швидко знайшли спільну мову. Тим паче вона зараз проходить терапію з психологом, і я лише намагаюся бути поруч.

Я розуміла, про що говорить Девід. Я боялася, що викрадення та перебування в Герреро будуть мати свій негативний вплив на дитячу психіку Кетрін, тому сама погодилася та підписала відповідні документи на проходження терапії зі психологом.

— Навіщо це тобі? Навіщо ти так опікуєшся Кетрін?

— Я дійсно не розумію, до чого ця розмова, — Девід незадоволено вигукнув та схрестив руки на грудях.

Дідько, мене щось занесло.

— Я все життя тікала від самої себе. Все життя намагалася бути іншою, робити добрі вчинки, але все закінчувалося тим, що я вбивала людей. Я досить довго вважала, що лише грубою силою зможу добитися справедливості.

«Навіщо я розпочала це говорити. Я думала, що він піде, а ні, він залишився та уважно слухає».

— Ось така собі грішниця та праведниця! — істерично засміялась та продовжила говорити далі: — А знаєш, що насправді найцікавіше, я підла та підступна сука, яка намагалася стати іншою, яка хотіла стати хорошою. Коли я не змогла нею бути, тією іншою жінкою, я зрозуміла, що це все лайно, що я ніколи не зможу змінити свою натуру. Я прийняла себе. Мелісса Еліт Дельгаро змогла врятувати свою доньку, але чи змогла б це зробити Лідія Аллен Сміт, Аліша Мартін чи хтось інший? Цього ми вже не дізнаємось.

Я замовкла. Девід присів поряд і сказав:

— Це було сильно. Вперше бачу, як люди так щиро говорять. Твоя єдина проблема — ти багато розмірковуєш про те, ким ти є чи ким могла стати. Ти не повинна просити пробачення за дії своєї родини, відповідай лише за свої вчинки. Як ти вважаєш, Аліша Мартін чи Лідія Аллен Сміт змогли б врятувати людей із містечка Орлине гніздо, чи змогли б протистояти лідерам картелів? На деякий час ти своїм вчинком перекрила обіг наркотрафіку. Будемо надіятися, що вони довго не зможуть оговтатися.

— Ти хочеш сказати, що я хоробра?

— Я хочу сказати, що ти божевільна, — схилив голову набік та усміхнувся куточками губ.

Запрошую до прочитання другої книги із Циклу "Гра"

Візуалізація: