Ох, я буквально на днях попрощалася з людиною, яку дуже люблю. Застряла на третій стадії прийняття... Торгуюся з самою собою, відриваю від себе все хороше зі спогадів, що вступає зі мною в бій, та переходжу в "депресію". Вірю, що там і прийняття не змусить на себе довго чекати. Бо ж як воно виходить? Ми, люди, так боїмося болю, а обираємо шляхи, які гарантують нам безкінечний біль. Чому ж так?..
А яка ситуація у Вашої героїні? Що саме вона пробачила?..
Катерина Овчаренко, мені шкода на рахунок вашої рани розбитого серця. запевняю вас, якщо ви прочитаєте ви більш всього подумаєте що в вас все не так вже й погано. хаха . але звичайно у кожного свої можливості терпіти біль, і я сподіваюсь що це ваша остання драма в житті. я обіцяла без спойлерів. але скажу що Анна пробачила все. все можливе і не можливе
Старий Архів Академії ?✨ В Академії Вищих Елементів є місця, про які студенти говорять пошепки.
Одне з них — Старий Архів. На перший погляд це просто давня бібліотека з високими полицями, старими книгами й пилом
Дорогі читачі, сьогодні хочу показати вам особливе місце моєї історії — Академію Вищих Елементів. Це не просто навчальний заклад.
Це місце, де магія прокидається, характери загартовуються, а слабкість дуже швидко
Дорогі читачі, сьогодні хочу ближче познайомити вас із героями моєї книги «Кодекс виживання в Академії Вищих Елементів». Це історія про магію, небезпечну академію, силу, дружбу, суперництво і почуття, які можуть з’явитися
Привіт, любі Спокусники! Новий розділ вже на сайті: «Скандальна угода з босом» — Трохи легше? — Значно. — Завжди можна знайти спільну площину. У нас гарно виходить перекинути лють
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, я буквально на днях попрощалася з людиною, яку дуже люблю. Застряла на третій стадії прийняття... Торгуюся з самою собою, відриваю від себе все хороше зі спогадів, що вступає зі мною в бій, та переходжу в "депресію". Вірю, що там і прийняття не змусить на себе довго чекати. Бо ж як воно виходить? Ми, люди, так боїмося болю, а обираємо шляхи, які гарантують нам безкінечний біль. Чому ж так?..
А яка ситуація у Вашої героїні? Що саме вона пробачила?..
Катерина Овчаренко, мені шкода на рахунок вашої рани розбитого серця. запевняю вас, якщо ви прочитаєте ви більш всього подумаєте що в вас все не так вже й погано. хаха . але звичайно у кожного свої можливості терпіти біль, і я сподіваюсь що це ваша остання драма в житті. я обіцяла без спойлерів. але скажу що Анна пробачила все. все можливе і не можливе
треба почитати) образа мучить більше того, хто ображається, тому краще відпускати
Аркадія моя, Заінтригувала)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати