Ох, я буквально на днях попрощалася з людиною, яку дуже люблю. Застряла на третій стадії прийняття... Торгуюся з самою собою, відриваю від себе все хороше зі спогадів, що вступає зі мною в бій, та переходжу в "депресію". Вірю, що там і прийняття не змусить на себе довго чекати. Бо ж як воно виходить? Ми, люди, так боїмося болю, а обираємо шляхи, які гарантують нам безкінечний біль. Чому ж так?..
А яка ситуація у Вашої героїні? Що саме вона пробачила?..
Катерина Овчаренко, мені шкода на рахунок вашої рани розбитого серця. запевняю вас, якщо ви прочитаєте ви більш всього подумаєте що в вас все не так вже й погано. хаха . але звичайно у кожного свої можливості терпіти біль, і я сподіваюсь що це ваша остання драма в житті. я обіцяла без спойлерів. але скажу що Анна пробачила все. все можливе і не можливе
Анастасія Газе «Оберни…» https://booknet.ua/book/oberni-b450225 За безстроковим марафоном https://booknet.ua/blogs/post/363457 У книзі поєднується сучасний світ зі страшними воєнними реаліями - і світ містичних істот, які адаптувалися до сучасного
Вітаннячка, мої любі! Вітаю з Геловіном! Хай буде не страшно, а весело та солодко!
Скрізь довкола яскраво та святково. Майже скрізь літають привиди, відьми та поважно ходять вампіри та вурдалаки, але! ми усі забули про нашого
Вітаю вас, мої любі! Ну коли ще експериментувати з іншим жанром, як не на Хелловін. Тим паче, що мої коліжаночки авторки організували такий неймовірний флешмоб ГАРБУЗ_СТОРІ (тиць сюди і побачите всі книги флешмобу) Щиро
Ліліт кинула виклик долі й вирушила в невідоме заради відповідей, залишивши у столиці купу людей, які навіть не знають, де вона опинилася і... чи жива взагалі? Чи відреагує Кассіан на зникнення дружини? Чи знайде Ліліт відповіді
Іноді ми так прагнемо втекти від реальності, що перестаємо помічати, як самі стаємо частиною чиєїсь історії. Емілія звикла ховатися між книжковими сторінками. Там було безпечніше, ніж у світі, де люди йдуть, обіцянки не
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, я буквально на днях попрощалася з людиною, яку дуже люблю. Застряла на третій стадії прийняття... Торгуюся з самою собою, відриваю від себе все хороше зі спогадів, що вступає зі мною в бій, та переходжу в "депресію". Вірю, що там і прийняття не змусить на себе довго чекати. Бо ж як воно виходить? Ми, люди, так боїмося болю, а обираємо шляхи, які гарантують нам безкінечний біль. Чому ж так?..
А яка ситуація у Вашої героїні? Що саме вона пробачила?..
Катерина Овчаренко, мені шкода на рахунок вашої рани розбитого серця. запевняю вас, якщо ви прочитаєте ви більш всього подумаєте що в вас все не так вже й погано. хаха . але звичайно у кожного свої можливості терпіти біль, і я сподіваюсь що це ваша остання драма в житті. я обіцяла без спойлерів. але скажу що Анна пробачила все. все можливе і не можливе
треба почитати) образа мучить більше того, хто ображається, тому краще відпускати
Аркадія моя, Заінтригувала)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати