Ох, я буквально на днях попрощалася з людиною, яку дуже люблю. Застряла на третій стадії прийняття... Торгуюся з самою собою, відриваю від себе все хороше зі спогадів, що вступає зі мною в бій, та переходжу в "депресію". Вірю, що там і прийняття не змусить на себе довго чекати. Бо ж як воно виходить? Ми, люди, так боїмося болю, а обираємо шляхи, які гарантують нам безкінечний біль. Чому ж так?..
А яка ситуація у Вашої героїні? Що саме вона пробачила?..
Катерина Овчаренко, мені шкода на рахунок вашої рани розбитого серця. запевняю вас, якщо ви прочитаєте ви більш всього подумаєте що в вас все не так вже й погано. хаха . але звичайно у кожного свої можливості терпіти біль, і я сподіваюсь що це ваша остання драма в житті. я обіцяла без спойлерів. але скажу що Анна пробачила все. все можливе і не можливе
Привітики✨️☺️
Мої любі, сьогодні в книзі Повернути Ліліт ви познайомитеся з новим героєм.
Корсо — харизматичний psycho✨️ — Ти?! — я вже сіла на стілець, але, помітивши перед собою знайоме обличчя,
Всім привіт. Сьгодні хочу трішки Вам розказати про героїв моєї книги "Кава із дощем" та чиїм стали прототипом. Ну що ж. Головна героїня багато чого пережила і стерпіла.
Усі вже оновлення дивились? Я рідко з’являлась у нього в офісі. Мене там майже ніхто не знав. Але я вирішила, що виглядати я маю на всі сто. Я підбирала білизну. Панчохи. Коротку сукню — таку, щоб видно
““У вас часто бувають гості? Так ідеально прибрано”. Джой негативно похитав головою: — Ні. Я взагалі не приймаю гостей удома. Це надто особисте місце. Ви питали мене про місце сили. Доджин
⭐Магія подарунків. Чому не варто ігнорувати цей ритуал?⭐ ✨Ви колись замислювалися, чому ми відчуваємо такий дивний трепет, коли розгортаємо пакунок? Це не просто папір шелестить, це прокидаються давні сили. Дарування
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, я буквально на днях попрощалася з людиною, яку дуже люблю. Застряла на третій стадії прийняття... Торгуюся з самою собою, відриваю від себе все хороше зі спогадів, що вступає зі мною в бій, та переходжу в "депресію". Вірю, що там і прийняття не змусить на себе довго чекати. Бо ж як воно виходить? Ми, люди, так боїмося болю, а обираємо шляхи, які гарантують нам безкінечний біль. Чому ж так?..
А яка ситуація у Вашої героїні? Що саме вона пробачила?..
Катерина Овчаренко, мені шкода на рахунок вашої рани розбитого серця. запевняю вас, якщо ви прочитаєте ви більш всього подумаєте що в вас все не так вже й погано. хаха . але звичайно у кожного свої можливості терпіти біль, і я сподіваюсь що це ваша остання драма в житті. я обіцяла без спойлерів. але скажу що Анна пробачила все. все можливе і не можливе
треба почитати) образа мучить більше того, хто ображається, тому краще відпускати
Аркадія моя, Заінтригувала)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати