Ох, я буквально на днях попрощалася з людиною, яку дуже люблю. Застряла на третій стадії прийняття... Торгуюся з самою собою, відриваю від себе все хороше зі спогадів, що вступає зі мною в бій, та переходжу в "депресію". Вірю, що там і прийняття не змусить на себе довго чекати. Бо ж як воно виходить? Ми, люди, так боїмося болю, а обираємо шляхи, які гарантують нам безкінечний біль. Чому ж так?..
А яка ситуація у Вашої героїні? Що саме вона пробачила?..
Катерина Овчаренко, мені шкода на рахунок вашої рани розбитого серця. запевняю вас, якщо ви прочитаєте ви більш всього подумаєте що в вас все не так вже й погано. хаха . але звичайно у кожного свої можливості терпіти біль, і я сподіваюсь що це ваша остання драма в житті. я обіцяла без спойлерів. але скажу що Анна пробачила все. все можливе і не можливе
– Ну що ж… прощавай, Дзене, – зімкнувши руки в замок та несміливо дивлячись спідлоба, промовила травниця. – З тобою було… цікаво. Навіть попри те, що моментами кортіло тебе прибити й закопати. Гм… не думала,
Вітаю, моі любі! У процесі написання історій зловила себе на думці, що я часто вживаю нецензурну лайку. Та ж біс. Вона доволі одноманітна та однобока і тому часто повторяється. Сьогодні прийшла до вас з проханням про
В мене назбиралося багатенько ілюстрацій до "Амулету Серця", в телеграмі публікую його регулярно, а до блогу постійно руки не доходять. Виправляюсь. :) Та сама кузина Амелії — Офелія. Прийшла, щоб пожалітися
Друзі, сьогодні до вашої уваги ЗНИЖКИ НА ЛЮБОВНЕ ФЕНТЕЗІ. Придбайте цікаву книгу дешевше! Шлях до серця короля" - 15% Магія короля Альтаїра здатна знищити все — і врятувати його може лише музика Арії. Він дав
Трансформація українського культурного простору протягом останніх десятиліть демонструє унікальну динаміку переходу від постколоніальної травми до впевненого самоствердження через сміхову культуру та радикальну деконструкцію
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, я буквально на днях попрощалася з людиною, яку дуже люблю. Застряла на третій стадії прийняття... Торгуюся з самою собою, відриваю від себе все хороше зі спогадів, що вступає зі мною в бій, та переходжу в "депресію". Вірю, що там і прийняття не змусить на себе довго чекати. Бо ж як воно виходить? Ми, люди, так боїмося болю, а обираємо шляхи, які гарантують нам безкінечний біль. Чому ж так?..
А яка ситуація у Вашої героїні? Що саме вона пробачила?..
Катерина Овчаренко, мені шкода на рахунок вашої рани розбитого серця. запевняю вас, якщо ви прочитаєте ви більш всього подумаєте що в вас все не так вже й погано. хаха . але звичайно у кожного свої можливості терпіти біль, і я сподіваюсь що це ваша остання драма в житті. я обіцяла без спойлерів. але скажу що Анна пробачила все. все можливе і не можливе
треба почитати) образа мучить більше того, хто ображається, тому краще відпускати
Аркадія моя, Заінтригувала)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати