Глуха чтиця для сліпих слухачів...

Глуха чтиця для сліпих слухачів...

Читайте до кінця. 

Ніколи не розуміла, навіщо виносити особисте на обговорення громадськості. Однак коли це безпосередньо стосується аудиторії, для якої й творить людина...

Тому сьогодні скажу відверто про особисте. Бо мої неповторні читачі та слухачі мають право це знати. 

Іноді я дивуюся, як багато встигла доля відсипати мені подій і випробувань усього за тридцять три роки. І як вдалося вистояти, не зламатися, а стати сильнішою. Знайти позитивний бік у будь-яких сутінках життя.

Учорашній ранок підніс ще один сюрприз, зануривши в дзвінку тишу. Це дивне і лякаюче відчуття усвідомлення, що найближчих людей ти не чуєш. Читаєш по губах. Вгадуєш слова, просто вивчивши найулюбленіших і найрідніших. Чуєш серцем. Але у вухах тільки дзвін, що не припиняється, і... тиша. Власні слова фонять, немов крізь товщу води. Іноді звуки й цілі слова прориваються як диво. Лікарі розводять руками і кажуть, що повна глухота, загалом-то, - питання часу. А поки будемо пробувати лікувати і стабілізувати. І жмені таблеток, крапель, промивань стають на найближчий місяць моїм сніданком, обідом і вечерею.

Лікар дивиться з подивом, гадаючи, чому я посміхаюся. А я раптом подумала: тепер зможу описати і такі відчуття героїв. Даремно, чи що, життя підкидає так багато безцінного досвіду? От тільки як бути із записом аудіокниг для моїх слухачів?

І розумію, що й цю справу не кину. Бо це і є моя особиста, моя справа. Ось так читати з першого разу незнайомі до того тексти або свої (свіжо написані))))) книжки. Тепер канал із моїми авторськими романами й оповіданнями набуває ще однієї відмінної риси: глуха чтиця для сліпих слухачів. Адже від самого початку проєкт затівала саме для людей слабозорих, із вадами зору, тих, хто багато працює, хто не може або не має часу читати сам. 

А ще тепер не буду чути сирени і тривоги, сторонні шуми, що заважали раніше зосередитися і писати книжки. У всьому є щось світле, бо тінь і світло нероздільні.

Жалості не треба. Пост не про те і не для того. А підтримка - так, безцінна. У коментарях ви можете поділитися своїм досвідом подолання труднощів. Можливо, когось це підтримає, допоможе не впадати у відчай у складних ситуаціях, які на перший погляд здаються нездоланними.

І до зустрічі в нових книжках))) Нагадую, що на моєму ютуб-каналі (А.К. книги) ви знайдете мої авторські романи та оповідання. А також на каналах Катерини Мединської, Ксенії Демиденко та Сафо Мелі читаю їхні романи та оповідання. Приходьте слухати, ділитися з друзями та обговорювати книжки в коментарях до них!

10 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Halyna Shchyrba
26.02.2024, 01:02:34

Ви -чудова авторка!
До вподоби Ваші твори. Правда!!!
Христина Лі Герман - то моя перша любов на Букнет (бачила коментар під постом),
Ви обидві потребуєте слів підтримки - одужуйте, живіть, творіть, тіште нас своїми творами! Нехай Бог допомагає Вам!
Дякую за творчість!

Halyna Shchyrba, Вельми дякую. Підтримка безцінна...

avatar
Анна Потій
17.02.2024, 08:05:03

Розумію вас. Я така сама: що б не трапилося, якщо не можу знайти позитиву, то кажу собі, що тепер в мене є цінний досвід для написання книг. Книги — вони рятують від всього. А ще людина — незвичайне створіння, вона до всього вміє пристосовуватися. Коли зі сторони щось здається страшним, але відчувши на собі, розумієш: і це переживу. Сама зараз лежу з серйозним переломом ноги, але вже звикла. І не перестаю писати, бо в книгах все життя. А ви не втрачайте віри! І не опускайте руки.

Анна Потій, Одужуйте якнайшвидше!

avatar
Айрін Єн Шанті
16.02.2024, 14:12:25

З власного досвіду знаю, що жалість дійсно не допомагає. Та здебільшого саме її зустрічаєш втрапивши у біду. Слова - не завжди та підтримка, яка необхідна. Ваша історія трохи зрозуміла для мене. Кілька років тому, просто перестала бачити на одне око. Лікарі кажуть усе гаразд, але там лише суцільна темрява! Аби не втратити зір взагалі, довелося змінити сферу діяльності, а із «запійного читача», довелося стати слухачем. Та з матеріальним простіше, а от морально дуже важко.
Тож, у першу чергу я «вилучила» з оточення токсичних підтримувачів. Завчені фрази не налаштовують на позитив. Перемога - це подолання біди або комфортне її прийняття. Далі, вирішила не полишати те, що надихає. Зупинилася – так. Але, виключно для того аби знайти нові варіанти займатися улюбленою справою. Я почала писати власні історії. Щоб не напружувати очі під час роботи – хворе просто закриваю. Кажуть це виглядає трохи моторошно)))) А ще, вмикаю «синдром Мюнхгаузена». У кожному з нас закладено здатність витягнути себе із будь-якої прірви. Постійно кажу собі: якщо це трапилося, значить це мені під силу!
Тож, не втрачайте твердості духа, і лише уперед! Власний настрій має колосальне значення!

Айрін Єн Шанті, Дякую, що поділилися власним досвідом...

avatar
Наталка Черешня
16.02.2024, 14:27:40

Ви - дуже смілива і сильна.
Хай читачі вас радують і надихають.

Наталка Черешня, Дякую!

Ангеліно, захоплююся Вами з першого дня знайомства! Така працездатність, просто титанічна. Вірю, що це випробування тимчасове й Ви одужаєте.

Ксенія Демиденко, Дякую!

Хочу підтримати Вас, тому що сама знаходжуся на важкому шляху до одужання. Кріпіться і не здавайтеся ніколи, а головне любіть себе і кожну хвилину нового дня. Кожен з нас прекрасний по-своєму, так само і Ви.

Показати 2 відповіді

Ангеліна Кріхелі, Спасибі! Прорвемося!)

avatar
Анні Ксандр
16.02.2024, 13:03:13

Надихають люди, які не опускають рук після падіння, а мовчки обтрушують коліна і йдуть далі. Чудово вас розумію. В момент власного падіння я була розлючена на Бога, буквально. Але пройшовши важкий шлях прийняття, я все ж зрозуміла, що випробування потрібно приймати, якими б вони не були. Вони змінюють нас — в яку сторону, то вже залежатиме від того, як ми їх сприймемо і чи подолаємо. Не втрачайте віри! Ви молодець!

Анні Ксандр, Дякую.

avatar
Марина Сніжна
16.02.2024, 13:20:30

Такі люди, як ви, викликають справжнє захоплення! Сили вам, терпіння і успіху в усіх ваших починаннях!

Марина Сніжна, Дякую...

avatar
Наталія Силенко
16.02.2024, 13:37:51

Вітаю! Ангеліна, ви молодець, що не опускаєте руки! Ви все здолаєте і одужаєте. Якщо є хоча б крихітка надії, то потрібно чіплятися за неї! Щиро бажаю міцного здоров'я, швидкого одужання, і звичайно ж творчого натхнення на нові книги, сили і витримки! Всім мирного неба!

Наталія Силенко, Дякую!

avatar
Елена Клименко
16.02.2024, 12:53:18

Ангеліна ви молодець, що не падаєте духом❤. Бажаю вам швидкого одужання і міцного здоров'я❤.

Елена Клименко, Дякую...

Інші блоги
Питання до читачів
Я щойно завершила свою першу історію на цій платформі і в мене виникло величезне бажання написати щось нове, в іншому жанрі. Але разом із цим з'явилась і дилема: що зараз користується попитом, що цікавить читачів? Попрошу
З Днем народження мене)))
Сьогодні тут не буду багато писати. Просто накрию вам стіл зі знижок)) Роки летять так швидко, а я й досі в душі та сама вісімнадцятирічна мрійниця і байдуже, що в паспорті інші цифри, а спина ниє й коліна болять на погоду.
Візуал
Вирішила поділитися з вами тим, як я бачу героїв у новому розділі Ви вже, мабуть, здогадуєтеся, до чого все між ними йде. А якщо ні — лише натякну: попереду буде дуже гаряче й небезпечно пристрасно! І одразу невелике оголошення:
Повернення до ресурсу
Доброго дня, спільното БН! Хочу повідомити, що повернувся! Як ви знаєте, життя військового буремне, і я вимушено перебував два тижні в умовах обмеженого доступу до інтернету. Відчуваю, що багато чого пропустив за цей
✨дракон вже в середині ✨
Любі автори та читачі, до прочитання доступний новий розділ роману "Лисяче серце" ♥️ УРИВОК ⚡ Аж поки не настав той день. Джаан стояла на кухні й гарячково щось шукала серед полиць. Її рухи були різкими й
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше