Вразив блог про Маріуполь. особливо на фоні того, що друкує вітчизняна письменницька (тут треба лапки) спільнота і видає за шедевр і перли гумору. По-перше, якість там - не особо. По-друге, не смішно взагалі. Ну, най сміються.
Вітаю, місяченьки! Ми з Вами вже давно, але розмовляли на тему того, як Ви почали писати. Однак сьогодні я б хотіла спитати саме з чого була розпочата літераторська праця:) Тобто в коментарях попрошу Вас коротенько розповісти
Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній світ
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один — у країні досі
Вітаю, любі Натхненники!!! Запрошую до зимово-різдвяного вайбу, фіктивних стосунків, справжнього ромкому та пристрасних цілунків) “Подвійні вершки” Уривок “НІЧ. Чую крізь сон, що щось шкрябається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарний початок. Легко читати. Побачив невеличку помилку у главі Початок історії, написано: двадцяти рокыв.
Вечірній Сутінок, ойй, дякую, виправлю!)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати