Відгук на оповідання Тетяни Гищак М’ясо

Містичне оповідання  “М’ясо” - ще один твір Тетяни Гищак, який вразив мене до глибини душі. 

Сюжет, здавалось би абсолютно фантастичний, але чомусь повірилося так, ніби  спостерігала все на власні очі. 

Дія відбувається в одному з медичних вишів, на кафедрі терапії. Треба зауважити, що конфлікти  в медичних закладах це практично побутове явище, і кафедральні працівники в цьому плані нічим не відрізняються від інших медиків. Ось і тут конфлікт виник через те, що молода асистентка Людмила весь час нехтує своїми обов'язками, прикриваючись лікарняними, а працювати за неї змушена інша людина. 

Завкафедрою нічого вдіяти зі своєю “хворобливою” підлеглою не може, або скоріше не хоче, перекладаючи рішення на  все ту ж Олену  Петрівну, яка і так практично самотужки тягне академічного воза. Терпець Олени  остаточно рветься, коли Людмила, щойно вийшовши з лікарняного, просить знову підмінити її. 

Людмилі відмовляють в категоричній формі, не дивлячись на те, що вона пропонує хабара.

Після цього починаються містичні події. Повернувшись в кабінет після консультації в стаціонарі, Олена Петрівна знаходить на столі пакунок з тим самим хабарем якого не взяла… і якби ж то діло було в тій банці кави, що знайшлася в пакеті!

Ох, скажу вам, тяжко доводиться працівникам, коли на кафедрі заводиться відьма! І буцімто впоралася Олена Петрівна з тією проблемою, що навішала на неї Людмила, і в той же час хепіенду не досягла. Але напевно зрозуміла свого завідувача,  який жодним чином не міг позбутися затятої прогульщиці.

Оповідання сподобається всім, хто полюбляє містичні історії, жахи і фантастику, саме до цих жанрів я віднесла би даний твір. 

Жодного зауваження до тексту у мене не виникло. Проте з’явилося побажання, що стосується обкладинки. 

Малюнок в стилі акварель чудово ілюструє оповідання - складається враження яскравого осіннього дня. От тільки назва твору і ім’я автора, виконані в жовтогарячому кольорі, зливаються з зображенням і на загальному фоні стають майже непомітними. От якби змінити забарвлення літер! Зробити їх контрастними, можливо, бордовими або чорними. Але вирішувати це, звичайно, автору.

Дякую Тетяні  за враження, які пробудив її твір. Мені було водночас цікаво і моторошно і дуже хотілося вигадати щось, що допомогло би головній героїні. 

З задоволенням порекомендую це оповідання моїм підписникам.

Оповідання читати тут.

Відгук написано в рамках МАРАФОНУ.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
S Batura
12.02.2024, 23:31:00

Привіт усім! Цікава історія.
В котре переконуюсь, що Єва вдало описує сюжети робіт.
Молодчинка :-)

Показати 4 відповіді
S Batura
13.02.2024, 00:00:39

Єва Ромік, Завжди з радістю! :-)

avatar
Тетяна Гищак
12.02.2024, 21:32:16

Дякую!
Також помітила, що назва не контрастує. Спробую притулити щось більш червоне. Якраво-агресивне (з краплями стікаючої крові) не підійде під настрій, з яким писався цей твір).

Єва Ромік
12.02.2024, 21:35:37

Тетяна Гищак, Та нє, крові не треба, і так моторошно ))

Інші блоги
Дарк-роман «княжна-троянда. Тавро пірата».
Привіт, мої любі читачі! ❤ «Княжна-троянда. Тавро пірата» У кожного з нас бувають моменти, коли хочеться зануритися в інший світ, відчути справжні емоції та знайти відповіді на питання, які турбують серце. І іноді
авторські примітки
Нова серія розділів уже доступна! Слідкуйте за оновленнями, діліться своїми думками в коментарях і додавайте історію до своєї бібліотеки. Натисніть кнопку зірки та поширюйте її якомога більше! "Діліться якомога
Ну що, скучили?
Привіт, любі читачі, давно мене тут не було, і ви могли подумати, що я десь завіялась, але ж ні. Весь цей час я сумлінно працювала над третьою частиною "Прикладна магія для початківців", і коли чернетка була завершена,
 ♥️гаряча новина: Східна троянда повертається♥️
Дорогі мої читачі! Сьогодні особливий день. Наш шлях сторінками дарк-роману підійшов до кінця. Ми разом пережили кожну небезпеку, кожен складний вибір та темну пристрасть. Дякую, що пройшли цей шлях разом зі мною! Але
✨по-перше - це красиво!✨
Дванадцять вовків на галявині в останньому денному світлі — різні, кожен свого кольору — від майже білого до чорного, як смола. Вони рухались між собою, штовхались боками, перевіряли один одного — і в цьому була якась
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше