Відгук на оповідання Тетяни Гищак М’ясо

Містичне оповідання  “М’ясо” - ще один твір Тетяни Гищак, який вразив мене до глибини душі. 

Сюжет, здавалось би абсолютно фантастичний, але чомусь повірилося так, ніби  спостерігала все на власні очі. 

Дія відбувається в одному з медичних вишів, на кафедрі терапії. Треба зауважити, що конфлікти  в медичних закладах це практично побутове явище, і кафедральні працівники в цьому плані нічим не відрізняються від інших медиків. Ось і тут конфлікт виник через те, що молода асистентка Людмила весь час нехтує своїми обов'язками, прикриваючись лікарняними, а працювати за неї змушена інша людина. 

Завкафедрою нічого вдіяти зі своєю “хворобливою” підлеглою не може, або скоріше не хоче, перекладаючи рішення на  все ту ж Олену  Петрівну, яка і так практично самотужки тягне академічного воза. Терпець Олени  остаточно рветься, коли Людмила, щойно вийшовши з лікарняного, просить знову підмінити її. 

Людмилі відмовляють в категоричній формі, не дивлячись на те, що вона пропонує хабара.

Після цього починаються містичні події. Повернувшись в кабінет після консультації в стаціонарі, Олена Петрівна знаходить на столі пакунок з тим самим хабарем якого не взяла… і якби ж то діло було в тій банці кави, що знайшлася в пакеті!

Ох, скажу вам, тяжко доводиться працівникам, коли на кафедрі заводиться відьма! І буцімто впоралася Олена Петрівна з тією проблемою, що навішала на неї Людмила, і в той же час хепіенду не досягла. Але напевно зрозуміла свого завідувача,  який жодним чином не міг позбутися затятої прогульщиці.

Оповідання сподобається всім, хто полюбляє містичні історії, жахи і фантастику, саме до цих жанрів я віднесла би даний твір. 

Жодного зауваження до тексту у мене не виникло. Проте з’явилося побажання, що стосується обкладинки. 

Малюнок в стилі акварель чудово ілюструє оповідання - складається враження яскравого осіннього дня. От тільки назва твору і ім’я автора, виконані в жовтогарячому кольорі, зливаються з зображенням і на загальному фоні стають майже непомітними. От якби змінити забарвлення літер! Зробити їх контрастними, можливо, бордовими або чорними. Але вирішувати це, звичайно, автору.

Дякую Тетяні  за враження, які пробудив її твір. Мені було водночас цікаво і моторошно і дуже хотілося вигадати щось, що допомогло би головній героїні. 

З задоволенням порекомендую це оповідання моїм підписникам.

Оповідання читати тут.

Відгук написано в рамках МАРАФОНУ.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
S Batura
12.02.2024, 23:31:00

Привіт усім! Цікава історія.
В котре переконуюсь, що Єва вдало описує сюжети робіт.
Молодчинка :-)

Показати 4 відповіді
S Batura
13.02.2024, 00:00:39

Єва Ромік, Завжди з радістю! :-)

avatar
Тетяна Гищак
12.02.2024, 21:32:16

Дякую!
Також помітила, що назва не контрастує. Спробую притулити щось більш червоне. Якраво-агресивне (з краплями стікаючої крові) не підійде під настрій, з яким писався цей твір).

Єва Ромік
12.02.2024, 21:35:37

Тетяна Гищак, Та нє, крові не треба, і так моторошно ))

Інші блоги
Янголятко знову нервує ♥
Ох і киця… Щоразу тільки ближче ♥ Тепло її тіла, відчутне крізь тонкі тканини, змушує Кассіеля помітно напружити плечі. Ангел важко ковтає їжу й нарешті повертається до неї. Луксурія одразу цим користується.
Як вставити Youtube Shorts у свій блог
Може комусь зекономить нерви ☺️ Я довго не міг зрозуміти, чому Букнет не приймає посилання на ролики з Ютубу й постійно пише: «URL-адреса невірна». Виявилося, проблема саме в Shorts-посиланні. Треба просто: —
З Днем Матері!
Вітаю з Днем матері ❤️ Мама — це любов, яка ніколи не зраджує, і тепло, яке завжди чекає нас удома. Пропоную вашій увазі оповідання, яке написала ще рік тому. Історію про маму, любов і найрідніше тепло, що залишається
Третя спроба
Всім привіт! Знову моя відчайдушна спроба привернути до себе увагу ахахах ? Я взагалі до вас із питанням, особливо до тих, хто сидить тут давно, часто й уже більш-менш розуміє, як рухатися на цьому величезному сайті. Підкажіть,
Випадковість? Чи закономірність? Або Доля?
Я не дуже вірю в містику. Хоч і пишу в такому жанрі. Але вірю, що усі зустрічі у нашому житті - не випадкові. Хтось стає підтримкою, хтось - долею, хтось - уроком чи випробуванням. А як вважаєте ви?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше