Ліричний відступ

Той хто боїться втратити берег з поля зору, ніколи не перетне океан.

Цим словам вже декілька сотень років, але вони і досі не втратили своєї актуальності.

Навіть на стежині письмеництва ці слова дуже актуальні, оскільки той хто боїться свого потенціалу, ніколи не зможе відкрити той потенціал і ідеї які в ньому закладенні. Тому ловіть попутний вітер ідей і емоцій, і працюйте, працюйте і працюйте над собою, нехай все у всіх получиться так як Ви хочете і мрієте.

Всім мирного неба і спокійних ночей!!!!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Що не так з мою новою книгою.
Сподіваюсь, що з моєю книгою все добре і сюжет вам насправді подобається. Бо, якщо чесно, зовсім не хочеться завершувати цей цикл якоюсь не такою історією. Все-таки до цього стільки героїв старалися прожити цікаві історії,
Розплата
"Мотиль, який загрався з полум'ям свічки, не повинен скаржитися на обпалені крила..." ​Ціна за спробу приборкати первісний хаос виявилася надто високою. Зорн зрозумів це, коли його власні руки перетворилися на обвуглені
Остання історія з моїх нотаток
«РОЗКАЖИ МЕНІ ПРО НАС» Я давно виношував цю історію. Вона почалася з одного питання: скільки треба часу, щоб прожити ціле життя? Рік? Десять? А якщо... сорок хвилин? Знайомтеся: Назар, 19 років, продавець у книгарні.
Візуал до роману, Печать тіні. Розділ 1. Тінь
Тінь збігає від стражі
«бастард» - візуалізація
Наступна жертва – Джозеф. Ні він не позує, здається потрапив в поле зору служби безпеки Пітера Донована.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше