Додано
12.02.24 17:13:56
Ліричний відступ
Той хто боїться втратити берег з поля зору, ніколи не перетне океан.
Цим словам вже декілька сотень років, але вони і досі не втратили своєї актуальності.
Навіть на стежині письмеництва ці слова дуже актуальні, оскільки той хто боїться свого потенціалу, ніколи не зможе відкрити той потенціал і ідеї які в ньому закладенні. Тому ловіть попутний вітер ідей і емоцій, і працюйте, працюйте і працюйте над собою, нехай все у всіх получиться так як Ви хочете і мрієте.
Всім мирного неба і спокійних ночей!!!!
Станіслав Пасічник
42
відслідковують
Інші блоги
Привіт, любі Спокусники! Продовження вже на сайті. «Скандальна угода з босом» Тепер моє розпашіле тіло прохолоджується в басейні — ну як тіло… поки що лише ноги. Данте пропливає туди й назад уже втретє.
Кожна історія має Фінал. Сьогодні дорогою читала свою книгу, і зрозуміла що хотіла б написати продовження. Фінал гарниий. Але чомусь хочу щоб ГГ прожили ще більше емоцій. Чи бувало так у вас? Коли наче є фінал. Коли все
Ми приземляємося в палаці, і Белгард особисто зустрічає нас. — Покажи свою драконицю! — просить друг, і я обертаюся. Розправляю крила і плескаю ними (хоч цьому я навчилася!), викликаючи металевий дзвін луски. — Красуня!
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення Попелюшки уже на сайті! Тож запрошую вас до прочитання: Щойно сідаю в автівку, називаю її селище. — Куди? — перепитує Макс. — Туди. — Показую поглядом напрямок. Він бере
Доброї ночі! Хочу поділитися з вами моєю завершеною історією, а то писати писала, а так і не анонсувала її. Можливо, хтось пропустив, тож запрошую почитати! Історія писалася до мого улюбленого свята Івана Купала. Колись
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати