Ліричний відступ

Той хто боїться втратити берег з поля зору, ніколи не перетне океан.

Цим словам вже декілька сотень років, але вони і досі не втратили своєї актуальності.

Навіть на стежині письмеництва ці слова дуже актуальні, оскільки той хто боїться свого потенціалу, ніколи не зможе відкрити той потенціал і ідеї які в ньому закладенні. Тому ловіть попутний вітер ідей і емоцій, і працюйте, працюйте і працюйте над собою, нехай все у всіх получиться так як Ви хочете і мрієте.

Всім мирного неба і спокійних ночей!!!!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Станіслав Пасічник

відслідковують

Інші блоги

Яна Залізняк

✍️новий розділ✨

Вітаю! Натхнення поки мене наповнює і тому до вашої уваги новий розділ 5. Самотня ягода.

Кері Блек

Вона чекала на одного, а прийшов інший

Я встала й оглянула себе в дзеркалі. У цій білосніжній сукні, з розпущеним волоссям і палаючим поглядом, я виглядала чужою сама собі. Всередині знову прокинулося це кляте хвилювання. Напруга зростала з кожною секундою,

Анна Лінн

Ранковий сюрприз

— Ти… сьогодні рано, — видушила я, судомно намагаючись щільніше запахнутися полою сорочки однією рукою, розв’язавши вузол на талії. Тарас повільно зліз із байка. Його кроки по гравію звучали неквапливо, але

Любава Олійник

Подвійне оновлення Спадкоємиці

Вітання усім✨ Схоже, події у Спадкоємиці крізь час не можу стримати навіть я, ваша покірна авторка. Вчора оновлення замість звичної 6:00 вийшло о 7:15, воно було, але було заплановано на інший день через те, що я додала опівночі.

Марина Сніжна

Як гадаєте, що все це означає?

– Таніель дір Саран? – пролунав владний чоловічий голос в комунікаторі. Це миттю змусило насторожитися, і я різко сіла на ліжку – сон остаточно розвіявся. – Хто це? – глухо запитала я, охоплена тривожними