«РОЗКАЖИ МЕНІ ПРО НАС»

Я давно виношував цю історію. Вона почалася з одного питання: скільки треба часу, щоб прожити ціле життя? Рік? Десять? А якщо... сорок хвилин?

 Знайомтеся: Назар, 19 років, продавець у книгарні. Він пише щоденники і книги й ніколи нічого не дописує. Щоранку о сьомій дванадцять у трамвай №9 заходить вона — дівчина з потертою книгою Ліни Костенко й одним вільним навушником. Він знає про неї все: каву без цукру, мрію про море, те, що вона мерзне навіть у липні. Він кохає її сто ранків поспіль — і жодного разу не говорить «привіт».

 А потім була груднева ніч. Ожеледь. Перехрестя. Сорок хвилин, поки їхала швидка. Вона лежить у нього на руках і шепоче: «Розкажи мені щось. Не залишай мене. Мені страшно».

І він починає розповідати. Про зустріч у трамваї. Про перший сніг і білі хризантеми. Про море, яке її обіймає. Про дім із вікном на захід. Про ціле-ціле життя.

Кожна глава цієї книги — дві хвилини реальності. Кожне лагідне слово сплетене з відчаєм. А наприкінці... Ні, не скажу. Скажу лише одне: читайте уважно з першої сторінки. Там усе написано. Прямо. У вас на очах.

Після фіналу ви повернетеся на початок...

 Обережно: цю книгу неможливо дочитати «на фоні». Вона забере ваш вечір і залишиться з вами надовго.

Жанр: сучасний роман, драма, історія кохання з неочікуваним фіналом
 Автор: Roman Havrik

? А ви б наважилися сказати «привіт» людині, в яку закохані сто ранків поспіль? Пишіть у коментарях.