Добрий вечір, любі читачі) Як ви після обстрілів? Вирішила трохи підняти вам настрій і дати завтра знижку на "Сайленс". Це гумористичне детективне фентезі з цікавою любовною лінією. А на ілюстрації — пан Вуглик. Найкращий в світі фамільяр. Взірець некідкупності! Відваги! Та хитропопості. 

— Ти чхаєш сирою силою! Це не нормально! — розпалювався чоловік, розмахуючи колбою із якимось варевом. — Розумієш? Не нормально!

 

— Це мій обов'язок — чхати! Я, щоб його, експеримент якогось недоумка! Але це не дає тобі права вриватися до мене додому та звинувачувати у всіх гріхах людства!

 

— Жінко! — знову гаркнув Алекс, а всередині мене здійнялася ціла хвиля гніву. І за невдале побачення, і за Альфреда, і за злочинця, і за Гордеріона.

 

— Уяви собі! Не дівчинка! То ж годі на мене кричати. Я п'ю ліки і сумлінно відпиваюся чаєм. Ти не мій чоловік, щоб читати мені нотації! Мене дістало, що до мене ставляться, як дитини! Я доросла жінка, бачиш? —  я змахнула руками вздовж свого тіла. Неочікувано, з моїх пальців зірвалася вогненна хвиля, спалюючи одяг і залишаючи мене голою перед цим невротиком.

 

— Бачу, — проковтнув ком Алекс, витріщаючись на мою кістляву тушку.

 

— Ну, хоч щось тебе може змусити мовчати, — сплеснула руками.

Ніччю прода на книгу "Сонечко для вампіра".

Заходьте побалакати в Телеграм