Пояс амазонок.

Давні греки стверджували, що на теренах сучасної України мешкало плем’я жінок воїтельниць – амазонок. Взагалі ті греки були відомими розпусниками та мрійниками, але сьогодні не про греків…

Ці жінки вважали себе вищими створіннями, й чоловіків сприймали тільки як вимушену необхідність для продовження роду. Вважалось, що аби мати право народити дитину, треба вбити не менше трьох ворогів. Вороги, читай, чоловіки.

Якщо ж народжувався хлопчик, то таку дитину або вбивали, або калічили й залишали в племені, бо хтось же мусить відчайдушним дівчатам юшку готувати та табір в чистоті підтримувати. З вивихнутою рукою – їсти приготуєш, а от з лука стріляти зась. Тож й про чоловіче інклюзивне повстання винахідливі красуні не хвилювались.

Головну вони називали царицею. На справді ніхто не знає, як саме може й імператрицею, та греки вишкрябали на камінні, що саме царицею.

Символом влади був пояс Ареса. Три червоні шкіряні смужки, з золотим тисненням, а пряжки у формі грифонів, що вгризаються один одному в спину, коли застібався цей пояс. Вважалося, що це не просто символ влади, а ще й неабиякий оберіг, дарований амазонкам самим богом Аресом. Чому це грецький бог подарував пояс саме амазонкам? Тому що про цей пояс знайдено записи саме у.. ну ви зрозуміли.

Бились ті жінки постійно. Хіба що відволікались аби спаритись з чоловіком, та ще якийсь час нікого не чіпали поки народжували. Про декретну відпустку греки нічого не записали, а от про те як народилась у цариці донька Амага, згадка є. Мати народивши дівчинку, мабудь, засмутилась, бо дуже вже їй хотілось тоді зламати комусь руку, чи відірвати ногу. Але доньку калічити зась, тож аби зірвати злість, мати укутала дівчинку в якусь повсть, перев’язала чим бог послав – ременем з грифонами й відправилась на битву, де й загинула. Бо оберіг на відстані не діє.

З Амаги кажуть добра цариця зростала. Вона, жалібна, навіть чоловіків свого племені жаліла, й не хотіла їх калічити. Пишуть, ну як пишуть, шкрябають на розбитих арфах різні софісти, що вона навіть не зобижала навколишні племена, й навіть, грецькі міста-колонії, що на той час наче мухи навколо плями меду, обліпили Чорне море.

Один грек, Поліен, навіть записав, що якось прийшли злі скіфи-драпіжники й вигнали всіх греків з Херсонесу. Мовляв зима на носі, вітри змінюють циклон, в голому степові некомфортні умови, а за кам’яними стінами міста нічо так. Тож ви, шановні довгоносі, йдіть в інші міста до своїх родичів, а ми перезимуємо в ваших хатинках.

Херсонесців мабуть, були не дуже гарними родичами, бо ніхто їм в горі не захотів допомагати. Тому вони згадали про амазонок, про добре серденько цариці Амаги, й пішли вмовляти царицю, аби та відновила справедливість й повернула в світ гармонію. Тобто скіфів на протяги в степ, а греків в затишні мури Херсонесу.

Тьху-питання, відповіла Амага. Перевдягла своїх дівчат у чоловіків, й пішли вони в ворота Херсонеса гамірною юрбою. Охорона навіть не поглянула в їх бік, видно ж й так, що то свої йдуть.

Щойно увійшовши в місто дівчата скинули з себе скіфські каптани, а скіфи побачивши стільки зброї на струнких дівчачих тілах побігли в степ розповідати іншим про таку красу. Той самий Поліен, пише що тонкий стан най симпатичнішою обвивав пояс Арея.

Вдячні Херсонесці повернулись в свої домівки, а в знак подяки подарували Амазі кришталевого дельфіна з золотою головою, та золотим хвостом.  

Якось ввечері підрахувала Амага, що відстає від графіку. Бо трьох чоловіків вона перемогла, ще кілька десятків чоловіків тому. Тож прийшов час виправляти ситуацію. Вибравши собі найменш скаліченого, вона, виконала необхідний ритуал. Тут греки мовчать, але судячи, з того що незабаром в неї народилась дитина, можна стверджувати, що ритуал допоміг.

Але, не зовсім, так як хотілось, бо народився хлопчик. Такий вже гарний та красивий був, так вже наївно агукав, що Амага аби не вбивати малого, наказала жриці вдягати його як дівчинку, й всім казати що це дівчинка. А коли він виросте, то нехай віддасть пояс Ареса своїй доньці.

Це було передсмертне бажання (роди були тяжкі), й жриця виконала його.

А от Іммісмей, не виконав заповіт матері. Не віддав пояс жінці. Мало того, коли виріс, скинув триклятущу сукню, підговорив інших чоловіків, нагадав скіфам про Херсонес й підняв повстання проти амазонок. Ті ще перебували в шоці, після того, як побачили, що було під сукнею, у «дочки» Амаги, тому супротиву майже не чинили.

Так закінчилась красива історія войовничого племені Амазонок.

Надто красива, аби бути правдою. Та на те вона й легенда, щоб своєю красою, компенсувати достовірність.

Так би історики й сперечались до цього дня, правда то чи брехня. Зрозуміти вчених можна, адже довіряти грекам - софістам на слово курей смішити.

Сперечались би й досі, аби на захист носатих софістів не стали археологи.

Спочатку підводними археологами в затонувшій частині грецького полісу Ольвія (що в Миколаївській області) був знайдений череп жінки. Через характерні рани, було зрозуміло, що вона загинула в бою. За допомогою аналізу зубів, зрозуміли, що жінка загинула молодою, а поруч з черепом брусок, яким за життя дівчина точила свою зброю.

Отже, амазонки існували.

Але археологи досить вперті люди, вони якщо шукають, то їх не можуть зупинити навіть сільськогосподарські посіви. От на одному з таких полів й було знайдено могилу самої цариці Амаги. Звідки вони взяли, що то саме кістяк Амаги там лежав, адже золоті прикраси з ніг до голови це ще не паспорт. Ну по перше, Поліен коли описував царицю, амазонок під час звільнення Херсонесу описував браслети на її руках. Й о диво, саме такі браслети були на кістяку. До речі, разом тільки браслети важили більше кілограму, тож тендітною цю жінку назвати складно. А по друге, поруч з кістяком лежав чудовий кришталевий дельфінчик з золотими головою та хвостом. Саме той дельфін, що подарували цариці вдячні Херсонесці.

Та археологи, якщо беруться, то доводять справу до кінця. Наступною знахідкою стали розкопки поховальні сина Амаги - Іммісмея. На те, що саме кістяк Іммісмея знайдено крім інших беззаперечних фактів, вказувала й золота застібка поясу, з двох грифонів, що вгризались один одному в спину. Сам пояс зітлів. 

Діти Степу. Про амазонок.