Вітаю, дорогі читачі!

СЬОГОДНІ ДІЄ ЗНИЖКА

НА ЦИКЛ
"БРАТИ "Sky""

«ВЕЧІРКА ДЛЯ БОСА»-10%

— Шампанського, богине?
  Цей голос… Ммм… цей голос змусив моє тіло вкритись «сиротами». Я ковтнула, облизала пересохлі губи, і подивившись у бік, хитнула головою у знак згоди.
  Стоп! Він назвав мене богинею? Вау!
  — Так, дякую.
  — Гарний початок вечора. — З цими словами він повернувся до бару.
  Поки він звертався до бармена, я знову почала його роздивлятись. Це наче Різдвяний подарунок, який ти так довго чекав. Він нереальної вроди, а цей природній магнетизм,… голос,… рухи…
  Він обернувся, і зловивши мене на гарячому, усміхнувся кутиком губ. Простягнувши мені келих з шампанським, він огледів мене, і зупинившись на моїх очах, повів бровою.
  — Дякую.
  — Прошу. — На його губах грала ледь помітна, зацікавлена усмішка. — Як звати богиню Олімпу?
  Я розгубилась, але не настільки, щоб дещо не вигадати. Раз я богиня з Олімпу, на мені відповідне вбрання і до того ж маска… Чому б не пограти?!
  — Фрейя.
  — Спекотно. Але я не здивувався. Якщо комусь і бути богинею кохання - то лише вам. — Він підійшов до мене настільки близько, що я могла відчути жар його тіла. Торкнувшись своїм келихом мого, бос промовив. — За тебе, Фрейє. За зайняття коханням та кохання, якими ти бездоганно володієш і захоплюєш в полон задоволення.
  У мене коліна підкосились. Його темні очі дивились в мої, і я не знала чи я взагалі пам’ятаю, як дихати. Він пронизував мене своїм спопеляючим поглядом.
  Ого! І це мій бос.
  Ми дивились одне одному у вічі, а потім одночасно зробили ковток шампанського. Якщо чесно, я б осушила зараз келих, щоб зволожити язик і хоч трішки погасити своє полум’я. Але… Але, що подумає про мене бос, якщо я так зроблю?! Тож лише пригубити і все.
  — Як гарно ви знаєте грецьку міфологію. — Зауважила я не припиняючи з ним зорового контакту. Завдяки масці, він не впізнав мене з нашої першої зустрічі.
  — Скажімо так, я добре знаюсь на тих речах, якими ти володієш богине. — Він повів бровою.
  І? Що мені на це сказати?.. Його очі палають і від нього йде така сильна напруга, що мені стає дедалі жаркіше.
  — Зухвало і досить самовпевнено, але…
  — Але?.. — Його очі чекали на мою відповідь, а кутики губ дражнили мене в на півусмішці.
  — Я впевнена, що воно так і є. — Напевно, моя маска була для мене, як індикатор впевненості в собі. Він ще не знає мене… Можливо, ми не будемо так часто стикатись на роботі,… тому я і дозволила собі ці слова. Червоніючи під його темними очима, які ще більше спалахнули, я облизала мимоволі губи. Він задивився на цей рух і усміхнувся, так само, легко…

«ВІКЕНД ДЛЯ БОСА»-10% 

— Ріє, я просто хочу поговорити. — Видихнув важко Янг, дивлячись своїми темними очима в мої. Я не помітила, як ми вже вийшли з дверей, і він підводив мене до своєї автівки.

  — Я нікуди з тобою не поїду. — Схрестивши руки під грудьми, я відвернулась від нього.

  — Ти хочеш, щоб я тебе люб’язно затовкав у неї? — Він так це просто сказав, наче для нього це звична річ. Я ковтнула. — Ріє, ти що здуріла? Хіба б я так вчинив?

  — Не знаю. — Знову зустрівшись з ним очима, я побачила страх. Він боявся того, що я про нього думаю. — Я знаю, що ти так не вчинив би. — Тихо промовивши, я сказала. — Янг, я сяду в це авто і поговорю з тобою, лише тому, що пообіцяла це твоєму брату. Я роблю це не через тебе, бо мені до лампочки, як ти жив ці роки, що робив і з ким спав, - я хочу просто пережити цей день, цю розмову з тобою і сказати Келу, що я виконала обіцяне. Зрозуміло?

  Образа. На його обличчі образа, розпач і пристрасть. Я добре пам’ятаю, як ми мирились після імпульсивних сварок, але той час минув. Його не повернути. Тоді я була довірливою та тупою дівчинкою, яка повірила, що на неї чекає шлюб із принцом. Я вже не така. Я вже не вірю.

  — Добре. Поговори зі мною, - бо дала обіцянку. — Янг ковтнув, облизав губи, і відчинивши дверцята, допоміг мені сісти. Коли наші долоні торкнулись, я як ошпарена забрала руку, і всівшись у авто, повернулась від нього. Янг зачинив дверцята, і доки він обходив авто, сідав у нього і заводив двигун, я думала про те, як пережити це все, і не потрапити до рук депресії.

  — Куди ми їдемо? — Запитала я, коли він звернув подалі від офісних будівель.

  — До мене. — Спокійно відповівши, він вів авто, як ні в чому не бувало, наче я погоджусь їхати до нього і бути з ним наодинці.

  — Ні. Я до тебе не поїду. — Похитавши головою, я додала. — Якийсь ресторан, будь-що… але не до тебе. — До мене починала стукати у «двері» панічна атака. Я відчувала, як дихання прискорюється, руки тремтять, і я хотіла лише одного – заховатись подалі від людей і особливо від Янга.

  Янг подивився на мене і його очі розширились.

  — Рія, ти мене боїшся? — Перелякано запитав він.

  — Я не боюсь тебе, - я боюсь спогадів.

  — Ми були щасливими.

  — А що сталося потім?

  — Ти пішла.

  — Ні. Це ти пішов.

  — Я писав тобі щодня, я намагався з тобою зв’язатись, але ти не відповідала. — Янг важко ковтнув. — Чому?

  Я не розуміла цього чоловіка, чому він питає мене про це? Чому він не запитує себе, - чому?

  — Янгу, навіщо ти так? — Мої очі знову наповнились сльозами.

  — Як? Як Ріє? — Він різко повернув у бік, зупинився на якісь порожній трасі, і повернувшись до мене, схопив моє обличчя у долоні. — Я тебе не кидав? Чому ти вбила це в голову? Як я міг покинути ту, яку кохав і кохаю?

  — Не знаю Янг… не знаю, але саме так ти вчинив. — Я торкнулась його рук, щоб забрати їх з свого обличчя, але він не дав цього зробити. Янг торкнувся своїм чолом мого і я заплющила очі. Видихнувши, я трохи відсторонилась, і розплющивши очі, дивилась в його. Я боролась з панікою, яка мене огортала немов павутиння. Іноді ця паніка стискає моє горло, і я не можу дихати, от як зараз, але ці руки… цей погляд, такий теплий… такий дорогий мені дозволяє вдихнути, і я це роблю, а потім повільно видихаю. Я дихаю. — Янгу…ти моя отрута і водночас ліки. Як так може бути?

  — Можу запитати тебе те ж саме? — Сумно усміхнувшись, він так само тримаючи моє обличчя в своїх руках, торкнувся великим пальцем моїх губ. Мене вдарило струмом і я зітхнула крізь сльози. — Хочу тебе поцілувати, і хочу щоб ти мені відповіла.

Візуалізація та більше уривків можете знайти в моєму телеграм

https://t.me/book737anna

Героям Слава!

Мирного усім неба!