Добрий день усім, хто це читає! Забула повідомити про чудову новину))) Я все-таки виклала новий розділ "Дівчини з вишневою парасолею" ! Тож запрошую усіх бажаючих до прочитання! Зрештою, нам треба розгадати таємницю зникнення одногрупниці пані Пінько! Можливо, не так одразу, поступово... Можливо, варто спробувати знайти того або все-таки ту, що допоможе відшукати такі потрібні відповіді! Та чи витримає серце цю вишневу напругу чи не підкориться воно знов, як і декілька років тому? Тож усім приємного прочитання та гарного дня! До зустрічі в наступних розділах!

 

 

 

 

 

Я схилилась над нею у спробі торкнутись обличчя, не зупиняючись на жодній його ділянці. Вона навіть не здригнулася – завмерши, перетравлювала шок. Умить по її вишневих губах прослизнули: раптовий нестримний подих, ледь відчутне тремтіння та ще одні губи. Мої губи. Миттєвий дотик і солодкий присмак помади з вишневими нотками.