Солодке кохання. Смачна добірка та ще дещо
Привіт, мої любі!
Давненько я не писала блогів, тож готуйтеся: на Вас чекає багато інформації!) Перш за все хочу повідомити, що книжечка, яку я пишу разом із Кейтрін Шкроб "Хмільна розрада" поволі наближається до завершення. Тож, хто вікладав покупку — саме час це зробити. Адже скоро вона стане дорожчою.
Чи знаєте ви, що учора був день десерту? Думаю, що більшість точно знали. Як і знаєте те, що десерти та кохання дуже часто йдуть пліч-о-пліч. Тому, з нагоди такого солодкого свята, я підготувала для вас про це добірочку смачних уривочків.
♥
— Я можу й сама…
— Кучерявко, обирай: або так, або лишаєшся без солодкого.
— Гаразд. - повагавшись погодилася дівчина. - Вговорив.
Кароліна відкрила рота й нахилилась за десертом. Якою обережною вона не була, та все ж відчула, що десерт лишився на губі. Вона обережно провела язиком по губі.
— Зачекай, я допоможу. - напівголосно промовив Макс ледь охриплим голосом і не відриваючи погляду відставив піалу в сторону. А тоді обхопив долонею обличчя Кари та ледь нахиливши його до себе провів подушечкою великого пальця по її губах.
♥
Під пильним поглядом Ніки я продефілювала у своїх коротких шортах і всілася Артуру на коліна.
— Тобі ж зранку сподобалось. Будеш? — спитала, тицьнувши мафін прямо йому під ніс.
Артур на мафін навіть не глянув. Дивився на мене не кліпаючи. Його очі, його губи були так близько, що я перестала дихати. А коли одна тепла долоня лягла на мою талію, а інша на стегно трішки вище коліна, я відчула, як серце б'ється десь у вухах. На мить пошкодувала про свою затію. Однак він лише поправив мене на своїх колінах, всадовив зручніше і відповів:
— Буду. Я, здається, голодний.
♥
— Смачно?
– Куштувала і гірші.
Анвар лагідно стиснув її пальчики. Іншою рукою доторкнувся до куточків вуст, викликаючи млість у серці. Дівчина здригнулася і не ворушилася, з особливим трепетом чекала, що буде далі. Він змахнув пальцями та подув. Його подих нагадував гарячий вітер, що блукав по спекотній пустелі.
– У тебе тут крихта.
– А мені здається, ти намагаєшся мене спокусити, – з острахом Айнерія очікувала на гостре слівце, проте у відповідь отримала лише посмішку.
♥
— Зараз ми будемо обідати, — я ввімкнула електрочайник і дістала з холодильника крем, що вже загус. — Лише торт перемащу.
— Торт? — він здивувався. — А що святкуємо?
— У мене сьогодні день народження, — сказала я. — Тож вирішила спекти свій улюблений торт “Вишня під снігом”.
— А ну, подивись на мене, — звелів він, підійшовши ближче. — Гарно виглядаєш! Тільки не розумію, що в тобі змінилося…
— Брови вищипала, — вирішила підіграти йому я...
♥
— Кілери — це якісь дуже жахливі люди, я не уявляю, як можна вбивати людей на замовлення…Це просто аморально!
— Ну, кілер лише виконавець, намір вбивства йде від замовника, — відповідаю я, а потім додаю. — А щодо моєї роботи, я сказав все, що міг. Більше сказати не можу.
— Та я розумію, тобі заборонено, — примирливо каже Даніела. — Добре, сідай до столу, ти, мабуть, зголоднів. Я зробила відбивні, а на десерт будуть млинчики з варенням.
— А можна почати з десерту? — усміхаюсь я. — Так смачно пахнуть…
— Як хочеш, — вона дивиться мені в очі. — Тобі можна все…
♥
Я підійшов до Тіни і обійняв за талію, зазирнувши їй в очі. Потім подався вперед і поцілував її в губи.
Вона відповіла на поцілунок, поклавши руки мені на плечі.
— Ти якийсь ніби заклопотаний, — сказала вона. — Може, є якісь термінові справи, то я можу допомогти їх вирішити.
— Справами я вже на сьогодні ситий по горло, а от вечерю хочу, — я усміхнувся, облизнувши губи, а потім подався до її вуха і прошепотів. — І ще десерт хочу…
— Тоді не будемо гаяти часу, — таким самим інтригуючим тоном відповіла вона.
♥
— Так, стоп, — я все ж відірвався від її губ і зазирнув їй в очі. — Це капець, що ти зі мною робиш, Міло? Відчуваю себе якимось студентом…
— Вибачте, — вона знітилась і відсахнулась від мене. — Мабуть, мені не можна так себе поводити, але я просто втрачаю голову поряд із вами…
— Ти знов звертаєшся до мене "на ви", — я усміхнувся. — Не вибачайся… Ти просто дуже бажана і солодка, як десерт, хіба це погано?... Зводиш мене з розуму…
— Сьогодні найщасливіший день у моєму житті, — сказала вона, усміхаючись. — А все через вас… тобто через тебе…
♥
Я сиділа, як на голках. Говорили ні про що: про погоду, нові модні віяння в цьому сезоні та інші банальні речі.
- Зайчику, з'їж оце тістечко, дуже смачне, — щебетала Зорія, простягаючи Орестові шматок бісквіту.
- Дякую, кицю, — відповідав Орест і слухняно з'їдав смаколика.
Мене трохи не знудило. Солодко було не лише від солодощів на столі, якими нас пригощали, було аж приторно від фальшивих солодких фразочок, якими обмінювалися Зорія та Орест. Невже це тільки я відчувала й бачила фальш у їхніх стосунках?
♥
— Що ти збираєшся додавати до цього десерту? — спокійний чоловічий баритон змусив дівчину глибоко вдихнути й широко розплющити очі.
— Аніс, можливо мускатний горіх та трохи кориці... — Дарина не очікувала так скоро знову зіткнутися з ним. — Не все одразу, звичайно ж, бо то буде занадто, проте... — вона щось говорила, а серце зрадницьки тьохкало в грудях. А погляд неслухняно ковзав по силуету Данила.
♥
— Щось замовите чи підійти пізніше? – перепитала дівчина-офіціант, щойно вони всілися за столик на відкритій терасі, під кронами широких кленів.
— Замовимо, — швидко проявив ініціативу Єгор, впевнено обираючи смаколики. – Нам, будь ласка, морозиво. Мені яблучне, а для дівчини зі смаком манго, — передав меню офіціантці, а потім, згадавши, додав: - А, і не забудьте посипати шоколадною крихтою, Маша її дуже любить, — мовив та перевів погляд на причетну, згодом зрозумівши, що зробив помилку.
Сподіваюсь вам смакуватиме. Але й це ще не всі смаколики!
Я тут підгледіла старт флешмобу #справжнє_кохання Поки що там лише дві книжечк: СТИХІЙНЕ ЛИХО та ВІДШУКАТИ СКАРБ. Та судячи з кількості заготівок до обкладинок нас чекає багато цікавого!
Підписуйтесь на мою авторську сторінку Неталі МакКензі аби не пропустити цікавої та важливої інформації! Зауважу, що іноді легкий "тиць" по екрану смартфона може скасувати підписку)
Також мене можна знайти в соцмережах Інстаграм, Фейсбук та ТікТок.
Приємного читання!
З ♥ Неталі МакКензі
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк смачно)))
Стефанія Лін, Є таке) Солоденьке)))
Мммм... Скільки солоденького!!!! Слинка тече.... Десерти на любий смак!!!
Олександра Спаська, Так, смаколики чудові! Нехай смакує!
Які смачнючі десерти! Треба спробувати)) Дякую за згадку моєї новинки!))
Неталі МакКензі, Дякую! Навзаєм))
❤️ Впевнена, цей флешмоб подарує чимало цікавих історій. Вільних вечорів більше не буде)
Кейтрін Шкроб, Ох, це точно! Вже цікаво які далі історії відкриються)♥
Яка смачна добірка❤️ Дякую за згадку!
Устина Цаль, Хай смакує! Дякую за книжечку!♥
Класна добірочка! І дякую за згадку книги)))
Холод Влада, Дякую! Книжечка вартує того!♥
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати