"Без ілюзій"(відео) трейлер (2) до книги

– Сподівався, що ти мені віриш! Що не так між нами, Ніко? Я не заслуговую на твою довіру? – бачу, як скипів. Запальний і гарячий, завжди правий. Дивиться на мене розчаровано, а я стримано мовчу. Лиш торкаюся долонею його щоки і мило посміхаюся. Здається, спрацювало. Наполегливо пояснює. –  Вероніко, я не хочу навантажувати тебе тим всім. То чоловіча відповідальна справа. Зрозумій! У мене серйозний, ризиковий бізнес і чимало ворогів. Досі я справлявся з усім цим звичним способом – силою. Інша домовленість в цьому бізнесі завжди була хитка та непевна, тимчасова. Постійно треба бути на чеку, мати зібране досьє на ворогів, аби своєчасно діставати вагомі козирі з рукава. Бо інших аргументів там не сприймають. Або ти сильний і впливовий, або не в обоймі, випав і пропав. Надважливо, щоб не було слабких місць, на які завжди можна надавити й обеззброїти свого супротивника, зламати.  Донедавна їх у мене не було. А тепер – це ти! Тому в даній ситуації я мушу тебе заховати.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
А кому ж буває легко)
Іноді мене питають, чому між розділами або книгами бувають паузи. Чому я не пишу часто й багато. Відповідь проста й складна водночас: для мене книга — це не просто текст. Це деталі. Логіка подій. Причини й наслідки.
Серце заходиться в дикому танці...
Прекрасна можливість придбати дилогію зі знижкою! Хочу тебе покарати Я вагітна від свого опікуна. Гірше людини немає. Він - монстр. Від нього не сховатися ... І він мене знайшов. Тільки він не знає, що він стане батьком.
Для тих ,хто потребує конструктивної критики.
Періодично бачу пости про підтримку ,підписки і "добре слово " . Люди потребують "пазітіва " і "хороших емоцій ". Нічого з вищепереліченого запропонувати не можу . Та й не хочу .) Бо схильний більше
Ото подарунок!
А вранці, після сніданку, на мене чекає сюрприз… — Дивись, що я тобі знайшов! — радіє Аріст, як дитина. — Все, як ти хотів: нове, незвичайне і яскраве! Я із цікавістю дивлюся туди, куди показує принц, й у двері заводять
Дійшло...
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше