І чому ми чудово розуміємо, як Кендіс не вдалося не втратити голову)

1.

— Не можу повірити, що тобі чхати на це! — вибухнув Лука й зірвався з місця. Та я не кинулася за ключем. Бо його пальці хватонули мене за зап’ясток поверх хутряного браслета, поки він сам нависнув наді мною, такий владний й непримиримий, що я заклякла. — Чоловік має бути вдячний всім богам світу, що отримав змогу побачити тебе в білизні...

2.

— Ні, серденько, — його голос, те полум’яне тепле заклинання, лизнув мою шию й вухо, — не раніше ніж ти вислухаєш, що я хочу сказати. І це тільки для твоїх вушок, — він виразно зиркнув на водія. Я отримала лише секунду, не більше, щоб перевести подих й не відчувати як піниться сиротами шкіра й тліє у грудях млосна пожежа. І вуста знов притиснулися до мене, знов підпалили шкіру, затуманюючи розум. — Я скоріше вирву собі язика ніж вимовлю щось, що змусить тебе думати, нібито ти нікчемна й дурна, й заслуговуєш на все, що з тобою трапилося.

3.

— Мені шкода, Кендіс, — Лука посунув руку ближче по сидінню, але так і не торкнувся мене. — Шкода, що Аарон спаскудив сьогоднішнє побачення. Шкода, що він обдурив тебе. Шкода, що ми не познайомились раніше і ти взагалі не уникла зустрічі із ним. Все, що я можу, — пообіцяти, що наступне наше побачення пройде бездоганно, навіть якщо для цього мені доведеться випатрати Аарона власноруч.

 4.

Все відбулося так швидко, що я навіть не зчулася як Аарон тільки-но розслаблено погойдувався на стільці, а тепер лежав вухом на яєчні у власній тарілці.

Ніж, котрим мій спільник так старанно мастив грінку, опинився біля Ааронового гострого носа, а Лучина долоня притискала його за шию до столу.

— Аароне, любчику, — той закректав і засовався, намагаючись вивільнитись, та Лука тримав його міцно. Він це вміє. — Якщо ти бодай ще раз згадаєш, що витворяв із Кендіс, і нагадаєш їй про це, я запхаю цього ножа тобі в ніздрю і добряче подлубаюся в твоєму мозку, щоб ти забув про це. Назавжди. Второпав? — він спитав це майже лагідно. Майже.

За хвилину Лука вже всівся поряд зі мною й нарешті відхопив зубами шматочок від тої грінки, спостерігаючи, як Аарон дріботить до будинку так моторно, ніби зненацька згадав про якусь термінову справу.

5.

— Залагоджуєш її халепи, Ґатті? Постривай, ти ще втомишся це робити, — втрутився Аарон, котрий, сховавши долоні в кишенях, спостерігав за всім, що відбувалося, ніби з першого ряду в театрі.

Мій спільник розвернувся до мого колишнього. Кивнув. І вгатив йому кулаком по пиці настільки швидко, що я навіть нічого не встигла збагнути.

— Це тобі за Бетті.

Аарон заточився — удар точно був сильніший за мій ляпас, — але встояв на ногах.

— За Бетті? — він певно не розумів, про кого йдеться. — А за Кендіс?

Фатальна помилка. Лука вдарив ще раз. Менш ніж за мить. І втретє. Знову. І знову. По обличчю і корпусу. Не спиняючи, не вагаючись.

Якщо ви ще не встигли закохатись в Луку, але тепер вам кортить познайомитись з ним ближче, ось адреса, де він мешкає))

Сусідка з халепами

 P.S. Невеличкий інсайд. Той самий ром, який завважує Кендіс, це — Kilian Paris Black Phantom «Memento Mori». Враховуючи Лучину діяльність, такий темний спокусливий примарний аромат йому вельми пасує ;)