Візуалізація важливого для мене героя! Спойлер!

Привіт, мої любі читачі! Спішу повідомити, що свіженька глава книги "Зцілена тобою" вже опублікована і чекає на Вас! Окрім того, ваша авторка сьогодні отримала порцію натхнення, яку вирішила вилити у візуалізацію. А розпочати пропоную з пана Боярського. Особливого чоловіка в житті нашої Мар'яни.

Адам – батько Мар'яни.

Впевнений, самодостатній, викликає повагу в оточення. Чесний та справедливий. Вимогливий до себе та інших.

Припустився в молодості помилки. Поспішає надолужити втрачені роки з єдиною донькою.

Пан Боярський для мене особливий герой. Зважаючи на те, що пережила в дитинстві Мар'яна, мені хотілось, аби вона нарешті отримала батька, який дбатиме про неї. Якому зможе цілком довіряти й відчути себе захищеною.

Тема батька для мене щемлива, мабуть, тому мало не в кожній моїй книзі виникає Його образ. Помітили?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Наталия Маляр
29.01.2024, 16:36:02

Дуже гарна візуалізація)))? Я майже таким його і уявляла. Особливо ці очі і усміх. Дякую за приємний подарунок, Таню! ?Чекаю ще цікавенького))) Натхненнячка Вам і нових ідей ❤️❤️❤️

Тетяна Котило
29.01.2024, 16:54:45

Наталия Маляр, Дякую! Це буде не остання візуалізація)). Дуже я пройнялася героями цієї дилогії!)

Інші блоги
Авторка яка закінчила першу книгу!
Так, це я)) Радію як дитина! Для мене це досі щось нове і мені не віриться як швидко промайнув час з дня старту ❤️ Книга Вже хоче бути прочитана вами! Я читаю усі коментарі та дякую кожному хто підтримав мене! Також,
Маленька перемога вже близько: підтримаємо Леді Ре
https://booknet.ua/book/za-stnoyu-temryavi-b452821 Знаєте, легко бути критиком, коли сидиш по той бік екрана. Але спробуйте самі взяти чистий аркуш і викласти на нього цілу історію, від якої стискається серце. Саме це зробила Леді Рей. Вона написала
✤ Хто зараз починає гризтися як кіт з собакою?✤
Правильно: Кіт і Собака! (хто де, вирішуйте самі) Привіт всім! Сьогодні позапланово - вже зранку, а не о 14:00 - вийшла 3 глава мого "слеш" роману Сад для білого птаха. Арт ви вже побачили (він клікабельний, до речі),
Іноді руки опускаються... Як повірити у свої сили?
Буває, сидиш над текстом і думаєш: ну що за дурню я пишу? Мабуть, я просто не вмію це робити красиво, як інші автори. Одразу хочеться все кинути. А потім згадую Маркеса. Він писав свою головну книгу 18 місяців, увіз у борги,
4 дні до кінця публікації
«...Дійшовши до масивного столу, він не зупинився, щоб звільнити місце. Одним широким, нищівним рухом руки він змів на підлогу все: важкі термінали, папки з досьє, крихкий пластик накопичувачів. Звук їхнього падіння та
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше