Коло нього, власне, й стояла Дафні, попиваючи напій. Мимоволі Діана спрямувала на неї свій погляд, точніше - на її оголену спину. Дафні однозначно розумілася на тому, як виглядати привабливо та спокусливо. Диви, ще й спинку граційно вигнула. Лялька розмальована. 

 

Діана роздратовано пирхнула й скосила погляд на Майка - нею миттєво опанувала шалена лють. Майк дивився - уважненько так, пильно, не мигаючи - прямісінько на спину Дафні! Мабуть, вивчав кожен сантиметр її оголеного тіла. Якщо раніше цього ще не зробив... 

 

І не тільки поглядом, а ще й... 

 

Діана подумки загарчала, немов розлючена пантера.

 

Значить, нещодавно Майк торкався пальцями Діаниної спини, а тепер Дафні поглядом пожирає? Ну нормально?! А вона його ще захищала перед Денисом... - дурепа! Як же Діані кортіло цієї миті завдати Майкові сильнющого ляща, а Дафні повиривати всі її золотаві патли! 

 

Дико! Дістали! Обоє!

 

- Свічка затухла... - раптом прошелестів Майк.

 

- А-а?.. Що?.. - оторопіла Діана.

 

- Кажу, свічку потрібно замінити! - підняв голос він і зненацька хитро примружився. - А ти куди дивилася?

 

- Ага. Теж на свічку, - розсерджено прошипіла вона, блукаючи очима в пошуках тієї самої свічки. І дійсно, справа від Дафні на золотому свічнику потухла одна-єдина свічка. От дідько!.. Невже Майк справді туди дивився?

Оцю сцену я писала 3 години - 15 розділ "Пір року. Зникнення Зими". Не могла ніяк описати сцену ревності, а тепер вона моя одна з улюблених ;)))

А зате сцену з новим персонажем, який синці на Діані залишив, написала за один мах! І як це працює?.)))