Лауреат недописаних творів
Моє чорне перо завмерло над безодньою пожовклого аркуша! Висить над папером і невпинно чекає поштовху, розчерку, а сторінка нудьгує, чекає хоч ляпки самотньої..
А вчора, майже опівночі, телефонує мені агент і вітає, каже, що мою кандидатуру висунули на Шнобелівську премію в номінації «Загублене речення»... стверджував, що в мене є всі шанси стати лауреатом недописаних творів.
А я все одно не піду на церемонію. Соціофобія в мене... не можу знаходитися в місцях скупчення людей. Сподіваюсь, що у них є доставка призу додому.
Ви думаєте, що я пишу тут вам, щоб поскаржитися? Аж ніяк ні, мої любі примарні читачі. То може гадаєте, що хочу щоб мене привітали з номінацією? Та полиште! Есенція пригніченого натхнення так щільно накопичилась, що аж перо тріснуло від холоду.
А пишу я це лише для того, щоб привітатися!
Маленьке зимове вітання вам від опівнічного драматурга. Привіт!
P.S. А як вам пишеться?
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ мене з натхненням писати стабільні відносини))) Або я шукаю його, або воно шукає мене)) Зазвичай хтось когось таки знаходить))
Лада Астра, Це навіть трішки романтично) А Ви встигаєте скучити один за одним? Тоді й зустрічі будуть більш приємними)
Мені легко пишеться. Я попри все обрала жити, творити й писати. Тут і зараз. Зробила гаслом репліки з фільму «Мирний воїн»:
— Де ти?
— Тут.
— Який час?
— Зараз.
– Хто ти?
— Цей момент.
Немов холодний душ. Це допомагає робити те, що хочу, не чекаючи більш вдалого часу. Влітку вигоріла вщент. Працювала у надважкому проєкті. Але восени щось зі мною сталося. І я відчайдушно схопилася за життя. Жити. Не попри. Не заради. Просто жити. Радувати себе дрібничками, милуватися снігом, гладити котів, смаковати кавою з шоколадною цукеркою. Переживати обстріли у прифронтовому місті, робити для дітлахів ВПО свята, квести, проводити освітні заходи. Навчати своїх вихованців в гуртку. Придумувати нові сюжети та ще безліч чого.
Те про що ви пишете буває. Це цілком нормально. Мине час, повернуться сили й почнете писати нові рядки, які складуться у твори. Сил вам. Обіймаю. Все буде добре. Обов'язково. Вірте у дива.
Ендрю Ейч, Пане Ендрю, навзаєм! Щиро вдячна за теплі слова. Тепла та затишку Вашій оселі, Божого благословіння. Все обов'язково буде добре!
Йой! Вітаннячко й Вам! А щодо писання – моє натхнення спершу зачепило осінньою нудьгою, потім привалило снігом і терміновими справами. Та все одно– це моя втіха, тож сподіваюся зібратися і у найближчий час допрацювати бідаку Джонні!)
Ендрю Ейч, Га, має витримати)) За побажання дякую, буду рада Вас бачити на моїй сторінці.
Тільки писанням душу й відігріваю, тому тікаю від тієї творчої заморозки чимдуж))
Ендрю Ейч, Персонажі зігрівають)) Аби тільки спалити не вирішили за все одразу)))
Гадала, що то лиш мій МУЗ впав у зимову сплячку)))
Айрін Єн Шанті, Великий і кудлатий? З діжечкою меду? То такий до травня спати буде! Ви ото або будіть його, або приєднуйтесь до нього подрімати)) Я б і сам залюбки в зимову сплячку до квітня, як мінімум))
Привіт :)
Мороз скував усіх авторів і навіть гусок - всі пера вмерзли в гусячі гузки так, що не витягти. Тож творча зимова пауза
Наталка Черешня, Хехех!) Ото точно, тіки гусей мучити. Хто-хто, а мороз своє діло знає... той і художник і поет, і залицяльник хоч куди. Дівчата від нього рожевіють миттєво;) та й хлопці також ахаххх
Шнобелівська премія відміняється! Наполягаю на продовженні творчості!!! Особливо чекаю новинку про НЛО.
Очеретяна Кішка, Ох, дуже приємно! Та й взагалі, кому потрібні ті премії? Хіба що запорошеним полицям :) Дякую за наполегливість! Інколи це найкращий рецепт для натхнення ♥
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати