"Хочу знати твої думки”

Ну, звичайно. Завжди хоче знати та все контролювати.

“Про тебе”.

Коротка та лаконічна відповідь.

“А конкретніше?!”

Він спер голову на крісло та знову голосно зітхнув.

“Ти моя слабкість. Поруч з тобою зникають всі кордони, і я можу бути собою”.

Близько п'яти хвилин я вагалась, чи відправляти це повідомлення, але все ж натиснути кнопку “відправити”.

“Відкрийся мені”.

Відповіді на це повідомлення не було. Щоб я до нього не відчувала, до цього кроку не готова. Ще не прийшов час говорити про болючі рани минулого.

Він повернув голову та поглянув в мої очі. Всього лише на секунду ми зустрілись поглядом. Секунда чогось таємного та містичного, де зливаються наші почуття в єдине. Де час зупиняється, і нас огортає магія почуттів. Погляд торкається ранимої струни у серці, зцілюючи її. Тенета кохання закручують свої вузли навколо нас, і ми залишаємось наодинці з цим поглядом, який говорить про найпотаємніші наші бажання.

овжила спостерігати за природою.