Повернення

Всім привіт, на довгий час я зник з Букнету, у зв'язку з поверненням до війська. Зараз же за станом здоров'я я переведений до тилового підрозділу й маю змогу знову зайнятись літературою. Хто читав роман "Хто вбив мою маму" і так і не дочекався завершення, то знайте, він вже є на сервісі в повному обсязі. Щоправда під іншою назвою - "Мої діти". Прошу також поширювати роман "Біс" і роман "Мої діти" серед друзів, яким це буде цікаво. Залишати відгуки, хто цього ще не зробив, бо це допомагає з просуванням книг. Хочу поділитись, що один із моїх романів наразі перебуває у літературній агенції в пошуках видавця(це роман, якого немає на сервісі, про зону АТО). Також взявся за книгу, про повномасштабне вторгнення, аби увіковічнити історії своїх побратимів, проте написавши третину, відклав. Занадто багато питань хочеться підняти, про які під час війни краще говорити поменше. Як то кажуть, під час війни треба писати про героїзм і перемоги, а вже після можна й відкрити іншу сторону. Хочеться сказати, що бувши там, мені важко писати про одне, не зачепивши іншого. Тож, щоби бути максимально відвертим, мені треба трошки зачекати. Тому, щоби трохи розвантажитись, взявся за написання сторонньої роботи. Роман розповідає про чоловіка, який в один день втрачає свою родину. Дружина вбиває доньку, через психічні проблеми, й опиняється за гратами. І поступово намагаючись повернутись до життя, головний герой починає помічати деталі вбивства, які не в'яжуться з загальною версією подій. Він починає власне розслідування й задається питанням: "Що ж таки сталось з його донькою?".

Хочу спитати, як краще зробити. Викладати роман по розділах, чи вже викласти його тоді, коли він буде завершений? Бо боюсь, що вийде як минулого разу, що викладу половину роману, а потім знову кудись поїду)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Трохи математики для тих, хто ставить одиничку
Привіт!❤️ Поговоримо про оцінки. Ті самі анонімні зірочки під розділами, що ні на що не впливають — крім мого розуміння, що саме вам заходить. Я собі колись вивела формулу: 4.7 і вище — з розділом усе гаразд. Нижче —
Привіт тим, хто читає «вербу та олово».
Зізнаюся чесно: я не забула про книгу і не забила на неї. Я просто героїчно вперлася в глухий кут — і тепер милуюся ним зсередини. Не знаю, що мене смикнуло почати одразу дві книги, події яких відбуваються в одному місці
Такс..
Зараз у мене в процесі є три книги, одна в пріоритеті, і знаєте що я вам скажу, краще писату одну, або максимум дві, це буде мій досвід на майбутнє! А ви скільки пишите на раз, діліться своїми думками)
Привид із лабораторії
...голова продовжувала змінюватися, і дуже скоро її точна копія відокремилася від оригіналу й зависла на відстані метра. Копія була напівпрозорою, але достатньо реалістичною, і людині нервовій таке видовище могло б коштувати
Візуал персонажів та трохи пафосу :)
Так їх бачить ШІ. І мабуть із ним трохи згодна ) Хроніки світу Вейн Казки від Тати у телеграмі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше