Повернення

Всім привіт, на довгий час я зник з Букнету, у зв'язку з поверненням до війська. Зараз же за станом здоров'я я переведений до тилового підрозділу й маю змогу знову зайнятись літературою. Хто читав роман "Хто вбив мою маму" і так і не дочекався завершення, то знайте, він вже є на сервісі в повному обсязі. Щоправда під іншою назвою - "Мої діти". Прошу також поширювати роман "Біс" і роман "Мої діти" серед друзів, яким це буде цікаво. Залишати відгуки, хто цього ще не зробив, бо це допомагає з просуванням книг. Хочу поділитись, що один із моїх романів наразі перебуває у літературній агенції в пошуках видавця(це роман, якого немає на сервісі, про зону АТО). Також взявся за книгу, про повномасштабне вторгнення, аби увіковічнити історії своїх побратимів, проте написавши третину, відклав. Занадто багато питань хочеться підняти, про які під час війни краще говорити поменше. Як то кажуть, під час війни треба писати про героїзм і перемоги, а вже після можна й відкрити іншу сторону. Хочеться сказати, що бувши там, мені важко писати про одне, не зачепивши іншого. Тож, щоби бути максимально відвертим, мені треба трошки зачекати. Тому, щоби трохи розвантажитись, взявся за написання сторонньої роботи. Роман розповідає про чоловіка, який в один день втрачає свою родину. Дружина вбиває доньку, через психічні проблеми, й опиняється за гратами. І поступово намагаючись повернутись до життя, головний герой починає помічати деталі вбивства, які не в'яжуться з загальною версією подій. Він починає власне розслідування й задається питанням: "Що ж таки сталось з його донькою?".

Хочу спитати, як краще зробити. Викладати роман по розділах, чи вже викласти його тоді, коли він буде завершений? Бо боюсь, що вийде як минулого разу, що викладу половину роману, а потім знову кудись поїду)

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Книга як ліки: про що мовчать автори
​Іноді ми пишемо не для того, щоб нас прочитали, а для того, щоб не зламатися. ​У моєму житті був період тривалістю у півтора року — час важкої депресії. Саме тоді, щоб врятуватися, я почала писати книгу. Спершу вона планувалася
Просто новинка)))))
Щось я трішки випала з життя Букнету, але у вас тут, видно, весело)))) Тож я тихесенько залишу вам обкладинку й анотацію до моєї нової книги та піду читати колег із новорічного флешмобу. А ви не соромтеся й зазирайте до
Коли сумніви ...
Ми дивним чином зцілюємося в присутності того,хто вірить в наше світло,навіть якщо ми блукаємо у власній пітьмі... Якщо хоча би для однієї людини ваша книга стане вогником в темряві безпробудного мороку, вона написана
Хочу вибачитись
​Я налякала чоловіка в автобусі своїм сюжетом. Але, чесно кажучи, не треба було читати через плече мій телефон. ​Справа в тому, що я рідко користуюся громадським транспортом, але сьогодні вирішила проїхатися містом. У
Ось, що я з Gemini створили✨
Мої любі читачі! Працюючи над новим розділом, захотілося додати трохи візуальної магії, тому я звернулася по допомогу до Gemini ✨ Разом ми створили дещо особливе для цього розділу: атмосферний елемент, який допомагає
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше