Часоплин

Напередодні публікації 7 розділу вирішив попитати вас про таку особливість твору, як часоплин. Якщо помічали, то більшість розділів починаються з дати і місця дій і я намагаюся за цим ретельно стежити. І тому мені просто інтересно, чи воно не плутає читача, якщо раптом я зроблю флешбек?

В Курені Буревісників окрім головної лінії, є ще дві часові гілки, які розкривають певні події для більшого занурення у конфлікти героїв. Тобто це події, які відбулися 9-ть та 2-ва роки тому. Через тож раджуся, чи зіграє такий хід, який я пропоную нижче, а саме зв'язка між розділами, яка в книзі виправдана, а от на платформі такий трюк може не спрацює:

Грім не чув, що вона казала, бо його ноги підкосилися, по спині побігли мурашки, а мозок відмовлявся сприймати щось, крім напису на дерев‘яній табличці. «Світлячок» мерехтів над табличкою:

 

«Пам‘яті неймовірної стійкості і світла.

 Ольга «Морена» Косарук. 

24 вересня 1882 — 15 квітня 1895»

 

Розділ 6 «Морена»

 

15 квітня 1895 рік Ери Есперії

Дзижчанськ, місто вулик

 

— Значить, поцілуй мене! — випромінював радість білокурий Бешкет і широко усміхався на всі зуби. — Віддячиш за наші тренування.

 

— Це хто кого тренує, шибеник. Кращого не придумав? — покрутила головою дівчина та протистояти усміхненій мармизі напарника їй завжди було складно. — Добре.

 

— Що? Морена, ти серйозно? Ти краще поцілуєш його ніж скажеш правду? — обурено заверещав Ловчий, якого згода дівчини на поцілунок вразила більше ніж каверза його друга. — Просто зізнайся і по всьому.

Помітно, що я спробував утнути?