Нажаль опісля смерті мого дорогого друга я втратила будь-яке бажання чи сили працювати. До тепер мене лише й тримала думка що колись мій любий друг-захисник триматиме в руках друкований екземпляр моєї "Потоцької" і щиро радітиме моїм починанням. Минуло більше двох місяців а я досі не можу опанувати своє горе. Праця- це лише те,що може витягнути мене з того понівеченого стану в якому я опинилась і в я кому перебуваю мов у в'язкій глині- не маючи сил навіть боротись я тону. Тільки моя Оленька зможе витягнути мене. Закликаю всіх авторів і тих хто зараз знаходиться у такому ж стані- не полишайте своєї праці!
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМої щирі співчуття. Тримайтесь.
Лара Роса, Спасибі Вам
Співчуваю...
Наталка Черешня, Щиро вам вдячна
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати