Додано
09.01.24 20:17:42
Знижка в честь втоми
Поговоримо про наболіле?) Знаєте, яка робота найважча? Робота з людьми. О так! Та сама, де ви маєте підтримувати їх, слухати їхні скарги, вирішувати їхні проблемні ситуації чи просто обслуговувати їх. Ті, хто працюють в цій сфері зі мною погодяться — це неймовірно важко психологічно. Але є й інша сторона — це смішно. Так, смішно, бо таке як творять люди в житті, не придумає жоден автор.
В честь моєї втоми, завтра вас чекає ЗНИЖКА. Заходьте, буркотіть, діліться своїми історіями та відпочивайте. А в коментарях пропоную вам хвилинку психологічного розвантаження. Які смішні історії у вас були, пов'язані з роботою із людьми?
Юлія Богута
1037
відслідковують
Інші блоги
Ну що ще трохи жартів з СОЛАРД.ІСТИНА ПОРЯД : Йосип твій дід! Та, щоб вони усі були здорові! Та латаний талан! Та на джмелика! Твого херувиму! Криса ж ти ненаглядна! Міль ненажерлива! Качкодзьоб обідраний Та,
Вітаю, мої дорогі читачі! А в моїй новинці "Спогади Варденгарда Остена" вирують вогняні пристрасті! Наш славнозвісний маг вже дорослий хлопчик і хоча його бентежить вада, проте вродливі стихійниці звертають увагу
Поки розділ 20-й "Пір року. Зникнення Зими" пишеться в темпі равлика (забудьте мої слова, що це буде маленький розділ, ага...), поділюся з вами моїми каракулями =) Саме так виглядала чернетка першої зустрічі
Я влипла, (чи вляпалась) в небожителів. У мене таке було тільки з Монінговськими Берронсом, і з «Домом» Петросян. А зараз китайців не можу з голови викинути. Ненавиджу цей стан, коли залипаєш на кожній картинці, пісні,
Друзі, читаю ваші коментарі і на душі стає тепліше. Дякую за такі гарні слова, уявити важко на скільки вони важливі для мене. Після такого і день стає кращим і писати хочеться ще більше. Зовсім скоро буду відновлювати пуб
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиШкода, що пропустила. А ще буде?
Працювати з людьмі та й заголом в сфері обслуговування дійсно нелегко.
Але позитивна віддача більша за неприємні ситуації, хоча у мене таких за всі 15 років роботи в сфері гостиничного бізнесу та туризму було безліч.
Анітка Санніфео, Я теж не кричу. Крики нічого не змінюють
Знаєте, яка робота найважча? Робота з людьми. А з людьми, які ще діти - це щось. Таке вигорання, а ще ж і потім вдома не відпочинок , знову підготовка, переварюння всього що було. І різні цу від всіх хто є вищим.
Анітка Санніфео, Навіть не впевнена чи можна тягнути одночасно два типи, так щоб дійсно встигати вчити і мати якесь особисте життя.
Вчителям важко хоча б тому що їх не сприймають за людей.
Таак, щоб працювати з людьми, треба мати неабияке терпіння та заряд енергії, чи хто зна, чого ще)) Для мене це тортури, а є знайомі, які кайфують від постійної роботи з людьми. Не знаю, може, вони перед тим комусь душу продали, щоб це все терпіти))
Юлія Міхаліна, Певно))) але це все одно важко. Деякі люди принципово хочу ь тупо посваритися
Мені, напевно, дуже пощастило з людьми, які займаються зі мною (викладаю англійську) :D тому що вони - мої сонечки, взагалі не втомлююсь від них. Але у мене здебільше дорослі дяді з айті х)
Олександра Метафор, З дорослими значно легше) вони платять гроші і хочуть вивчити щось. А от діти навіть не розуміють для чого їм це
Погоджуюсь з усіма коментарями!
Праця з людьми та дітьми - це не всім під силу. А ще трохи заздрю вам як автору, що можете втілити свої думки розправи в книгу, де мало того, що можете зробити з "головняками" що завгодно, але й така ваша віддушина - крик душі - приглянеться та допоможе морально відволіктися читачам, які не мають такого таланту. Бо в мене наприклад в такі моменти робочого вигорання чи стресу тільки нецензурні слова.На книгу не назбирається :)
А ще мене захоплює та "підкуповує" у вашій творчості - це те, що якби ви не були обурені, чи втомлені, чи роздратовані "майбутнім сюжетом" (життєвою ситуацією), але ваші книги можливо і про наболіле, але вони добрі, з чудовим неймовірним гумором (ця частина на мою думку найголовніша), хеппі ендом та все це завуальовано фентезі-світом.
Своїми книгами ви лікуєте себе та нас - ваших читачів!
Дякую!
Наталия Прохоренко, Мені інколи здається, що з кожною книгою мої герої стають більш цинічними і злими)
Дякую вам. Надзвичайно приємно читати подібні слова
Ой, це правда)) З радістю та сумом згадую той період коли працювала в інтернет магазині, маленький колектив, більшість покупок через інтернет, але й була можливість покупки "на місці"(( Треба було піти у відпустку, а не звільнятися(≧▽≦)
Пригадую ситуацію коли одного разу ми з колежанкою прийшли на роботу дуже завчасно, то побачили, що під дверима вже чекають наші клієнти, і тоді моя подруга каже:
- Боже, подивися на них! Ми що продуктовий магазин, а в них закінчився хліб чи вода? Ми ж магазин декору!
Більше пригадується негативних моментів, а не смішних чи позитивних. Але також пам'ятаю хороших, адекватних клієнтів ще до цього часу))
Дана, Ви не повірите, але "кол-центр" з'явився тільки тому що мені кожен день жалівся працівник такого на своїх клієнтів. І от для працівника це було пекельною ситуацією, а для читачів було нереальною смішною історією. Так що ваші негативні моменти цілком можуть потягнути на жарт для когось
Я фармацевт і тяжча робота з людьми хворими та літніми бабусями
Еліна Ставаракий, Дуже шкода, коли їм не вистачає грошей на ліки. Жахливо шкода.
Скоріше з розряду: і сміх і гріх)
Юлія Богута, Майже))
Абсолютно погоджуюся, з людьми працювати найважче))
Інна Турянська, Хоча здавалося б люди — живі, розумні
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати