Додано
09.01.24 12:42:30
Діти Степу. Рухаємось далі
З дому Велимир вийшов воїном. Надів на себе все що підійшло за розміром. В шістнадцять літ Велимир був значно вище матері, тому не весь обладунок підійшов за розміром. Шолом довелось залишити – замалий, зате розтягнута повстяна бармиця згодилась. Поножі муляли в ступні, обмежився шкіряними постолами в які заправив строкаті штани. Довгу, до колін полотняну, сорочку переперезав ременем, що знайшов серед материних обладунків. Ремінь був виготовлений з трьох широких червоних смуг шкіри, із застібками у вигляді грифонів, які застібаючись вгризались один одному в спини. За ремінь встромив малий акінак – знадобиться в дорозі, великий же меч прилаштував на металеве кільце. За спину гориту.
Степан Дідик
33
відслідковують
Інші блоги
Ось ці книги з гарною знижкою сьогодні!) Одержимість Суворого - Я нагадаю чия ти власність, - його голос б'є по натягнутих нервах, тремтіти від страху змушує.
- Не підходь, - голос зрадницьки хрипить.
- Ти моя. Користуватимуся
Дуже солідна знижка на книгу! Колишні. Моя назавжди. Робімо ставки хто облажався по повній програмі? Га? Є варіанти? Не соромтесь. Звісно я! Населення світу нараховує понад вісім мільярдів людей, і наскільки ж "удачливою"
Не так вже й багацько, але є, що є. Поїхали! Пишаюсь тим, що продовжую писати, навіть після того, як залишився один - починали ми вдвох, як співавтори, із Олежем.. Пишаюсь тим, що війшов за межі своєї фентезі, спробувавши написати
Пишатись собою дуже важко, бо я людина самокритична. Але я пишаюсь, тим що не кинула університет, хоча дуже хотілось. Пишаюсь, що я вчусь переборювати свої страхи. Пишаюсь знайомствами з гарними людьми. Пишаюсь, що я
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати