Любі читачі!

Запрошую вас до службового роману під назвою "Зброя помсти"

Вона хотіла помститися колишньому, і для цього обрала його найзаклятішого ворога. Але що станеться коли вона прокинеться в одному ліжку зі своєю «зброєю помсти»?

 

- Олександр. – чую низький чоловічий голос.

Спочатку гублюсь, а потім розумію, що він називає мені своє ім’я.

- Тая. – відповідаю.

- Таїсія значить, - хитро усміхається, - тобі личить.

- Я знаю, - гордовито вимовляю й всміхаюсь.

Помічаю в його очах спалах. Й той магнетизм з яким він привертає мене до себе зростає. Я не розумію це так спекотно в залі чи поруч з ним. Та байдуже! Мозок не працює, я дію лише за покликом почуттів. А вони підказують, що тіло хоче бути ще ближче до цього чоловіка.

Ніби прочитавши мої думки, його рука опускається на мою сідницю й стискає її. Я бачу як він зціплює зуби від задоволення й хижо всміхається. Грайливо опускаю погляд на його руку:

- Ай-яй-яй! Як же непрофесійно. – всміхаюсь.

Він нахиляється до мого вуха. Його подих чіпляє волосся й тіло вкривається сиротами:

- В тебе буде змога пересвідчитись в моїй професійності! – вимовляє й знов дивиться мені в очі.

Цього разу він не випрямляється, і його обличчя знаходиться максимально близько до мого. Між нами лічені сантиметри. Біля нього неймовірно гаряче. Я хочу свіжого повітря, але не можу вирватись з полону його очей. Мій погляд падає на хижу усмішку, що надає своєму власнику брутального шарму. І в цей момент він впивається в мої губи й нахабно засовує свого язика до мого рота. Це дико, шалено, пристрасно, але мені це подобається. Відчуваю його кожною клітинкою свого тіла. Й хочу щоб він не відривався від мене ні на мить. Хапаю волосся на його потилиці, просочуючи між пальців. Його друга рука спускається на мою другу сідницю. Він стискає так міцно, що я ледь не скрикую.

Раптом він відсторонюється від мене, бере за руку й промовляє:

- Ходімо зі мною.

        Мої соціальні мережі       

Переходьте, та насолоджуйтесь буктрейлером (тільки 18+)

З любов’ю, Стейсі Браун