Привіт, любі друзі! 

 Що ж, главу нову написала і виставила. Так і виходить, що на написання, перекладу і доведення до толку у мене виходить тиждень. Для когось це довго, для когось — швидко, а для мене як раз нормально...

Цей тиждень у мене виявився нелегкий. Дуже багато було справ, зустрічей з друзями та в принципі, активного життя, що на улюблене хоббі не вистачало часу. Але я хочу в цей раз дописати роман до кінця, і відчути цей приємний момент довершеності. Що я досягнула мети, я впоралась і я своєю роботою задоволена...

Цей розділ для мене і для багатьох читачів, зокрема, читачок— особливий. Ден — головний герой моєї книги, нарешті подивиться на Ксюшу не як на «кращого дружбана», а як на дівчину, яка, на його великий подив, навіть красива. Щось схоже станеться і з Ксю, але розділ про її почуття та емоції буде наступний. Що ж, в цьому є свій шарм. Я навіть відчула себе авторкою любовного роману на коротенький період часу)) Це не зовсім мій жанр, але я вважаю що книга без романтики взагалі — прісна. Тому романтика в мене є, хоч вона й на другому плані (Ну не завжди ж зі злом боротьбу вести, рятувати світ і шукати правду.)Але ця і наступна глава в мене навіть дуже романтичні і драматичні, адже ця вечірка стане переломною для моїх двох головних героїв. 

Тому приємного читання...
І по традиції, маленький шматочок із розділу:


Треба ж! Нещодавно Ден переживав через свою причетність до батька-вбивці, а тепер сам планує ступити на його шлях. Зараз, щоправда, його це більше не хвилювало. Єдине, чого він насправді хотів — змусити цього покидька померти мученицькою смертю. Що буде з ним самим після цього — тепер вже не мало значення. Колишнє життя, прагнення та мрії зникли в одну мить. Майбутнього Ден більше не бачив. Він ніби застряг у цій ямі безмежної ненависті, яка поглинала його все більше і більше. І, що найголовніше, він не хотів вибиратися на волю.

  Його погляд упав на протилежний кінець зали, де стояла Ксюша з якоюсь рудоволосою подругою. Правду кажучи, Ден навіть не відразу її упізнав. Вона виглядала настільки прекрасною, що в нього на кілька секунд відібрало мову. Його погляд ковзнув по її тоненькій дівочій фігурці в облягаючій сукні. Треба ж! Виявляється, у Ксюші присутні всі спокусливі округлості в потрібних місцях, а він через її хлоп'ячий мішкуватий одяг навіть про них не здогадувався. І це миле тендітне створіння рве всіх хлопців на футбольному майданчику? Ден посміхнувся про себе, згадавши, як вона вихором гасає по полю і забиває блискавичні голи. Він був сліпий увесь цей час, чи Ксюша справді дуже вродлива?

Приємного читання...))